Фото від ШІСмужки з ревенем
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 200 г Ревінь нарізаний кубиками
- 100 г Полуниця нарізана на чотири частини
- ½ стручка ванільний стручок
- 100 г Цукор
- 250 г Борошно
- 50 г мигдальне борошно
- 125 г цукрова пудра
- 1 щіпка Сіль
- 1 щіпка ванільний порошок
- 180 г Вершкове масло холодне
- 1 од. Яйця
- 1 од. Яйця для змащування
- 30 г Мигдаль бланшований пластівцями
Кроки
Покладіть цукор, насіння ванілі, стручок ванілі, полуницю та ревінь у каструлю.
Доведіть до кипіння і дайте потомитися на слабкому вогні 20 хвилин.
Поставте варення в холодильник, щоб воно повністю охолонуло, перш ніж намащувати на коржі.
Перемішайте пшеничне борошно, мигдальне борошно, цукрову пудру, сіль та ваніль, а потім розітріть у суміш вершкове масло, поки вона не стане однорідною.
Швидко з'єднайте тісто з яйцем: спочатку використайте лише половину яйця, додаючи решту, поки тісто не з'єднається.
Поставте тісто в холодильник на 30 хвилин.
Розкачайте тісто на посипаному борошном столі до товщини приблизно 3 мм.
Наріжте тісто на смужки потрібного розміру і викладіть на деко, вистелене пергаментним папером.
Змастіть одну половину смужок яйцем і посипте мигдальними пластівцями.
Випікайте в розігрітій духовці приблизно 10-15 хвилин при 175 градусах з конвекцією.
Стежте за випічкою і за потреби поверніть деко під час випікання.
Дайте смужкам трохи охолонути.
Намажте охолодженим ревеневим варенням з полуницею половину смужок і накрийте другою половиною зі смужками, посипаними мигдальними пластівцями.
Наріжте ревеневі тістечка на бажаний розмір.
Це пісочне печиво-сендвіч: дві хрусткі смужки, а між ними — кисло-солодкий ревенево-полуничний джем. Вийде воно чи ні — вирішується не в духовці, а в холодильнику, двічі.
Перша розвилка — тісто. Воно пісочне, значить
масло має залишитися шматочками жиру в
борошні, а не розчинитися в однорідну пасту. Якщо масло тепле, воно просто змастить борошно, і після випічки ви отримаєте не розсипчасту смужку, а щось середнє між коржем і гумкою. Тому масло холодне, і тому тісто після замісу знову йде в холод — не для «засвоєння смаків», як люблять писати, а щоб жир застиг назад перед тим, як потрапить у гарячу духовку. В духовці холодний жир тане різко, залишає по собі порожнечі — звідси й розсипчастість.
Друга розвилка — начинка.
Ревінь та
полуниця варяться не «до м'якості», а до загустіння: вода википає, пектин і
цукор тримають масу купи. Якщо намастити цим гарячим джемом тепле ще печиво — воно розмокне й втратить хрусткість, тому варення обов'язково охолоджується окремо, в холодильнику, а не просто «трохи постоявши на столі».
Дехто каже — печиво можна одразу складати, поки тепле, так швидше. Ні, бо тепле тісто ще не домовилося саме з собою: воно м'яке, кришиться під ножем і джемом, і охайної смужки не вийде, хоч би яка гостра була пательня — тобто ніж.
Ревінь і
полуниця тут не для краси, а для балансу: ревінь дає кислотність і трохи терпкуватості, полуниця —
цукор і колір. Якщо ревеню немає або сезон пройшов, беріть кисліші ягоди — агрус, кислі сливи, навіть зелені яблука кубиками — головне, щоб був той самий кислий противаг цукру, інакше начинка вийде просто солодкою і печиво стане нудним десертом без характеру.
Ваніль у
стручку — не примха. Насіння дає аромат одразу в начинку, а сам стручок, покладений варитися разом, віддає залишковий смак у сироп. Якщо стручка немає, якісний ванільний екстракт замінить насіння, але стручок у варення не покладете — і це нормально, аромат буде трохи простіший, не катастрофа.
Борошно в тісті — два види: пшеничне для структури, мигдальне для смаку й тієї специфічної розсипчастості, яку дає жир
мигдалю. Без мигдального борошна тісто стане просто пісочним печивом, цілком їстівним, але без горіхової нотки. Заміна проста: будь-яке борошно з горіхів тонкого помелу підійде, аби не було грубих шматочків, що рвуть тісто при розкачуванні.
Масло — холодне, нарізане, і краще без запаху від роботи рук: якщо довго місити теплими долонями, воно почне плавитися раніше часу.
Яйце в тісті скріплює крихту в ком, тому додається поступово — "поки не з'єднається", а не все одразу, бо зайва волога зробить тісто липким і важчим, ніж треба.
Друге яйце — тільки для змащування верху, воно відповідає за той рум'яний глянець і за те, щоб мигдальні пластівці приклеїлися, а не обсипалися після випічки. Пластівці бланшовані — значить без шкірки, вона гірчить при запіканні й темніє швидше за саму ядрину, псуючи вигляд смужки.
Розкачувати тісто тонко, до трьох міліметрів, важливо з практичної причини: товще — печиво не пропечеться рівномірно і всередині залишиться сире тісто під рум'яною скоринкою. На звичайній кухонній духовці без конвекції орієнтир температури той самий, але слідкуйте раніше: без обдуву рум'яніє повільніше, перевіряйте смужки на пару хвилин раніше за вказаний час і дивіться на колір країв — він повинен піти в золотисто-рудий, а не лишатися блідим.
Ще від Priya Raman
·