Фото від ШІРізото з цибулею-пореєм і болгарським перцем, заправлене горгонзолою
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 350 г рис для різото
- 1 од. Цибуля-порей
- 2 од. Болгарський перець
- 1 склянка біле вино
- Бульйон за потреби
- Білий перець за смаком
- Сіль за смаком
- 2 ст. л. Оливкова олія за смаком
- 80 г Горгондзола дольче
- Сушений чебрець за смаком
- Пармезан за смаком
Кроки
У сотейнику розм'якшити цибулю-порей у 2 ст. л. оливкової олії, додавши один ополоник овочевого бульйону.
Додати болгарський перець, нарізаний шматочками, і готувати під кришкою ще 10 хвилин.
10 хвКоли овочі стануть м'якими, всипати рис і обсмажити його до напівпрозорості.
Влити біле вино і дати йому повністю випаруватися.
Продовжити готувати різото, поступово доливаючи овочевий бульйон.
Посолити до смаку, поперчити білим перцем і заправити горгонзолою дольче, добре перемішуючи до кремової консистенції.
Посипати сушеним чебрецем і пармезаном за смаком, після чого подавати.
Різото — це не "
рис з овочами", це спосіб варити рис так, щоб крохмаль з нього вийшов назовні і склеїв усе в кремову масу без жодної краплі сметани чи вершків. Карнаролі тут не випадково: у ньому багато амілози, яка тримає форму зерна, і амілопектину, який і дає ту саму кремовість. Візьміть звичайний рис для гарніру — отримаєте кашу з розвареними зернами або суху розсипчасту штуку, бо баланс крохмалю інший.
Порей і
перець тут не для кольору, а для вологи та солодкості, яку рис потім витягне на себе. Готуйте їх до м'якості заздалгодь — якщо кинути сирі овочі одночасно з рисом, перець встигне розваритися в кашу, поки рис дійде, або навпаки, рис перевариться, чекаючи на перець.
Головний момент, від якого все тримається — обсмажити рис до напівпрозорості перед
вином. Це запечатує зовнішній шар зерна, і тому рис потім вбирає
бульйон поступово, а не весь одразу й не відразу в кашу. Пропустите цей крок — отримаєте те саме різото, тільки розвареним за перші п'ять хвилин варіння.
Горгондзола дольче в кінці — це заміна фінальному маслу й
пармезану, яким класично "розгойдують" різото (ту саму mantecatura). Сир тут не топиться на вогні, а вмішується в готову страву, поки вона ще гаряча й рухлива — інакше жир розпадеться, і замість крему вийде олійна плівка на купці рису.
Рис карнаролі — головний інвестор у це страву, і скупитися тут шкода. Якщо немає карнаролі, беріть арборіо — він ближчий родич, теж з високим вмістом крохмалю, хоч тримає форму трохи гірше. Звичайний довгозернистий чи для пілаву тут не підійде: у нього інша будова зерна, і крему він не дасть у принципі, хоч скільки мішай.
Цибуля-порей замінює тут звичну цибулю, і це не питання моди. Порей солодший, м'якший і не дає різкості — тому для цього різото він зручніший, ніж різка смажена цибуля. Якщо пореєм не розжитись, беріть білу частину молодого цибулі-шалот або звичайну цибулю, нарізану дрібно, — просто готуйте її довше, щоб вийшла та сама м'якість без хрусту.
Болгарський
перець тут для солодкості й соку, тому колір підбирайте на око: червоний і жовтий дадуть солодший смак, зелений — трохи гіркуватий і свіжіший. Різати великими шматками немає сенсу — вони не встигнуть віддати сік рису за той час, поки варитиметься все різото.
Біле
вино виконує тут не смакову, а технічну роль: кислота вина розчиняє частину крохмалю й жирів, що прилипли до дна сотейника після обсмажування рису, і це потім іде в загальний смак. Випарувати його треба повністю — не до запаху вина, а до зникнення різкого спиртового духу, інакше гіркота залишиться в готовій страві. Якщо вина нема, можна обійтися й без нього, додавши трохи більше
бульйону й краплю лимонного соку наприкінці для тієї самої кислотності.
Бульйон доливайте потроху, ополоником, і кожну наступну порцію — тільки коли попередня майже вся увібралася. Дехто каже — можна відразу залити рис бульйоном і не морочитись. Ні, бо так рис звариться нерівномірно: зовні вже розвариться, а в серцевині лишиться сирим, бо крохмаль не встигає виходити поступово назовні при такому різкому зануренні у вологу.
Готовність перевіряйте на зуб, а не по годиннику: зерно має бути м'яким ззовні і з ледь відчутним опором у центрі, al dente по-різотному.
Горгондзолу дольче (м'яку, не ту, що з блакитними прожилками й гострим смаком) вмішуйте одразу після зняття з вогню, коли рис ще гарячий і текучий, — тоді сир розтане рівномірно, а не збереться грудками.
Ще від Liam Murphy
·