Фото від ШІКунжутні булочки
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
Кроки
Розмішати дріжджі з водою та маслянкою, додати цільнозернове борошно, кунжут і пшеничне борошно та добре вимісити тісто, бажано на тістомісі впродовж 10-12 хвилин на низькій швидкості, доки тісто не стане м'яким і еластичним.
12 хвНаостанку додати сіль, перекласти тісто в чисту миску, накрити кришкою або тарілкою та поставити в холодильник на ніч, або на 10-18 годин.
840 хвДістати тісто з миски, коли воно розійшлося в холодильнику. Скласти тісто один раз на посипаному борошном столі та розрізати на рівні шматки.
Розподілити трохи кунжуту на деко для кожної булочки. Викласти булочки на бляху з пергаментом, змастити збитим яйцем та посипати ще кунжутом.
Випікати булочки в розігрітій духовці при 180 градусах з конвекцією 10 хвилин.
10 хвЗбільшити температуру до 225 градусів і випікати ще 8-10 хвилин, доки булочки не стануть золотистими, хрусткими та смачними.
9 хв
Булочки прості — дріжджове тісто на
воді й
маслянці, трохи цільнозернового
борошна для смаку,
кунжут зверху і всередині. Нічого хитрого, якщо не поспішати. А поспішати тут якраз і не вийде — тісто саме вас зупинить.
Головна подія цього рецепта не в духовці, а в холодильнику. Тісто їде туди не для «зручності», а щоб бродіти повільно, на холоді.
Дріжджі не люблять холод, працюють неохоче — і саме в цьому сенс. Швидке бродіння дає тісто, що пахне дріжджами й нічим більше. Повільне, холодне — дає смак, бо за ці години у тісті встигають попрацювати ферменти, розкласти крохмаль на цукри, а
білок — пом'якшитися. Дехто каже: холодильник — це просто спосіб відкласти випічку на завтра. Ні, це спосіб отримати інший смак, а те, що заразом можна й відкласти — приємний бонус.
Дві температури в духовці — це не примха. Перша, нижча, з конвекцією — щоб тісто встигло піднятись востаннє, прогрітись рівномірно, поки ще м'яке і не схопилось кіркою. Друга, висока — щоб кірка швидко зарум'янилась і запечатала булочку, поки середина ще волога. Якщо одразу поставити на високу — кірка схопиться раніше, ніж тісто підніметься, і булочка вийде щільна знизу, а зверху вже темна.
Готовність тут видно, а не вимірюється хвилинами. Золотистий колір кунжуту і скоринки — ось і весь сигнал. Дев'ять хвилин у рецепті — це нижня межа, а не команда вимикати духовку.
Вода і
маслянка в рівних частках кімнатної температури — тут усе чесно. Холодна рідина присипляє
дріжджі ще до того, як вони почнуть працювати, а гаряча — вбиває їх узагалі. Маслянка дає кислинку і трохи ніжності м'якушці — якщо її немає, беріть звичайний кефір, різниця буде, але невелика.
Дріжджів тут мало — 10 грамів на півкіло
борошна з хвостиком, і це не помилка. Повільне бродіння в холодильнику не потребує армії дріжджів, їм і так дали багато часу. Більше дріжджів — це спосіб зекономити час, а не покращити смак, і в цьому рецепті час якраз не економлять.
Цільнозернове борошно тут — мала добавка, сто грамів на півкіло білого. Воно не для «корисності», воно для смаку й кольору — трохи горіховості, трохи щільності. Якщо немає — беріть звичайне білого борошна, булочки вийдуть світліші й простіші, але нічого не зламається.
Кунжут іде двічі: частина замішується в тісто, частина — зверху. Той, що всередині, дає аромат по всьому м'якушу, той, що зверху — хрусткість і вигляд. Якщо кунжуту немає під рукою — підійде будь-яке дрібне насіння без вираженого власного смаку, що не перебиватиме хліб.
Яйце для змазування — не прикраса, а клей і лак одночасно: воно утримує кунжут на поверхні і дає ту саму рівномірну золотисту кірку, по якій ви й визначатимете готовність. Без яйця кунжут частково обсиплеться, а кірка вийде блідішою навіть за тих самих градусів.
Сіль додають після вимішування борошна з рідиною, не раніше. Сіль стягує клейковину й уповільнює роботу дріжджів, тож якщо кинути її одразу з усім іншим — тісто вимісить важче і підніметься повільніше. Невелика хитрість, яка нічого не коштує, якщо знати, звідки вона.
Ще від Hana Novak
·