Фото від ШІРулетики з копченим лососем
Інгредієнти
- 100 г Копчений лосось
- 1 од. лимонна цедра
- 200 г сир для намазування
- білий хліб для тремедзіні за смаком
- Рукола за смаком
- бальзамічний оцет за смаком
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Мед за смаком
Кроки
У мисці змішуємо сир для намазування з лимонною цедрою до однорідної маси.
Скибки білого хліба для тремедзіні трохи розкачуємо скалкою, щоб зробити їх тоншими.
Намащуємо хліб сирно-лимонною масою і кладемо зверху скибочку копченого лосося.
Зрізаємо ножем зайвий лосось і скручуємо хліб у рулетик.
Обгортаємо рулетики харчовою плівкою і залишаємо в холодильнику щонайменше на 30 хвилин.
30 хвЗмішуємо бальзамічний оцет, оливкову олію, щіпку солі і трохи меду, і заправляємо нею руколу.
Дістаємо рулетики, нарізаємо скибочками або клинцями і викладаємо на підстилку з руколи.
Це закуска для тих, хто хоче виглядати так, ніби готував годину, а насправді зайняв холодильник на півгодини. Хліб, сир, 
лосось — усе куплене, нічого не варилось і не смажилось. Складність тут не кулінарна, а механічна: щоб рулетик тримав форму і різався рівно, а не розповзався на тарілці.
Вийде це чи ні — вирішує не смак інгредієнтів (вони всі смачні самі по собі й по суті не псуються), а те, чи дасте ви рулетику час у холоді. Якщо скрутити й одразу різати — хліб розпружиниться, сир потече, і замість охайного завитка на тарілці буде каша. Тому пункт із тридцятьма хвилинами в холодильнику — не формальність для годиться, а єдине місце, де страва або складається, або ні.
Дехто вважає, що холодна витримка потрібна тільки для желе чи кремів, а хліб — він і є хліб, йому нема чого «застигати». Ні, бо тут застигає не хліб, а сир усередині: він охолоджується, трохи твердне і починає тримати форму рулетика зсередини, як каркас. Щойно сир теплий — він м'який, і рулетик розкручується сам собою, щойно ви прибираєте руку.
Копчений лосось тут головний і єдиний білок, тому економте на іншому, не на ньому. Беріть скибки тонкі й цілі, без розривів — вам треба буде покрити ними хліб суцільно, а не клаптиками. Якщо скибка товща за хліб, рулетик вийде нерівний і при нарізанні кришитиметься саме в місці стику шарів.
Сир для намазування — тут не смак, а клей і буфер. Він тримає хліб і лосось разом і згладжує 
сіль копчення цедрою — лимонна шкірка дає гіркувату свіжість, яка не дає всій цій ситості звестись в одну жирну ноту. Якщо такого сиру немає, годиться будь-який м'який вершковий сир без вираженого смаку — критерій простий: він має намазуватись холодним ножем, а не дертись.
Білий хліб для тремедзіні розкачують скалкою не для краси, а щоб зняти пружність м'якушки. Нерозкачаний хліб при скручуванні або тріскається зверху, або пружинить назад і не дає щільного завитка — тоді всередині лишаються порожнини, куди при різанні провалюється ніж і рве рулетик нерівно. Якщо такого хліба не знайшли — беріть будь-який тонкий білий хліб для сендвічів без скоринки, головне, щоб гнувся, а не ламався.
Рукола, бальзамік, 
олія, 
мед і сіль — це вже не частина рулетика, а підкладка, яку ви їсте разом із ним виделкою. Тут традиції особливої немає, це італійська звичка класти гірке-кисле під жирне, щоб рот не стомлювався від одного й того ж смаку. Олія потрібна без власного запаху, щоб не сперечатися з димком лосося, — рафінована соняшникова тут підійде не гірше за оливкову, якщо олії того штибу шкода на заправку.
Мед у заправці — не солодкість заради солодкості, а те, що зв'язує різкий 
оцет і олію в одну емульсію і знімає гостроту оцту на язиці. Якщо меду шкода чи немає — підійде щіпка цукру, механіка та сама: щось солодке, щоб оцет перестав бути єдиним, що ви відчуваєте в заправці.
Різати рулетики краще гострим тонким ножем одним рухом, не пиляючи, — тоді шари не зміщуються і зріз виходить рівний, видно спіраль. Якщо нема терпіння почекати ті півгодини в холоді — краще взагалі відкласти цю закуску на інший раз, бо поспіх тут видно одразу, на тарілці.
Ще від Luca Martelli
·