Фото від ШІПолуничний пудинг
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1,5 кг Полуниця
- 90 г Кукурудзяний крохмаль
- 180 г Цукор
- Лимонний сік за смаком
- Мигдалева олія за смаком
- 250 г Йогурт
- Мед за смаком
Кроки
Подрібніть 1,5 кг полуниці блендером до пюре, потім процідіть або скористайтеся соковижималкою, щоб отримати 1 літр соку.
У каструлі змішайте цукор і кукурудзяний крохмаль, поступово розведіть їх полуничним соком і додайте кілька крапель лимонного соку.
Повільно доведіть до кипіння і варіть на слабкому вогні, постійно помішуючи, поки маса не почне густіти, потім проваріть ще хвилину.
Розлийте масу у 6 порційних креманок, злегка змащених мигдалевою олією, дайте охолонути.
Поставте креманки в холодильник щонайменше на 4–6 годин або на ніч.
Перелийте йогурт у миску, додайте 4 ст. л. акацієвого меду і збийте вінчиком.
Викладіть пудинги на тарілочки, скропіть тонкою цівкою акацієвого меду та йогуртовим соусом, прикрасьте ягодами полуниці.
Полуничний пудинг — це, по суті, ягідне желе на 
крохмалі, тільки ніхто чомусь не любить так його називати, бо "пудинг" звучить солідніше. А насправді вся хитрість тут одна: крохмаль у гарячому 
соку розкривається і зв'язує воду, і від того, як ви його прогріли, залежить, чи буде у вас ніжний тремтливий десерт, чи клейстер для шпалер.
Полуниця тут не для смаку — смак дасть і заморожена, і з банки. Полуниця тут за колір і за соковитість: 1,5 кг ягоди на літр соку — це вже не ягода, це концентрат, і саме він тримає форму в креманці без жодного желатину.
Вийде чи не вийде — вирішується на третьому кроці, коли ви мішаєте крохмаль з соком на вогні. Якщо поквапитесь — отримаєте грудки й розрідже потім. Якщо не доваритe хвилину після загущення — пудинг не встане, а розтечеться по тарілці, щойно ви його перевернете. Тут терпіння — не порожнє слово, а той самий складник, що й 
цукор.
Дехто каже — крохмаль можна відразу кидати в гарячий сік, навіщо його спочатку мішати з цукром усухо. Ні, бо крохмаль у воді миттю збивається грудками, і ці грудки потім ніяким віночком не розіб'єте, вони звариться зсередини сирими. Цукор тут працює як розпушувач: розводить крохмальні зерна одне від одного, щоб кожне намокало окремо, а не купою.
Сік із полуниці — процідіть обов'язково, хоч би й соковижималкою. Насіннячка й м'якоть у гладкому десерті — це вже не пудинг, а компот із грудочками, і текстура розсипається на очах, щойно відчуєте зубами тверде там, де мало бути оксамитове.
Варити на слабкому вогні і постійно мішати — це не забаганка, а механіка: крохмаль густіє поступово, і якщо вогонь сильний, дно встигне підгоріти раніше, ніж маса в центрі каструлі загусне рівномірно. На звичайній плиті в квартирі орієнтуйтесь на найменший вогонь, де рідина ще булькає, а не просто парує, — і не відходьте нікуди, бо саме в ці хвилини все й вирішується. Ознака готовності — слід від ложки на дні каструлі не затікає відразу, а тримається секунду-дві. Хвилина після цього — то не забаганка, а страховка: крохмаль має провaритися наскрізь, інакше він потім "розпуститься" назад у рідину просто в холодильнику.
Мигдалева олія для змащування креманок — не про смак, а про те, щоб пудинг вийшов цілим, коли ви його перевертатимете на тарілку. Будь-яка олія без власного запаху тут підійде так само, якщо мигдалевої немає, — головне, щоб вона не перебивала ягоду своїм ароматом.
Чотири-шість годин у холодильнику — це нижня межа, не більше. Крохмалю треба час, щоб структура остаточно "сіла": тепле желе на крохмалі тримає форму гірше, ніж охолоджене до кінця. Якщо поставите на ніч — нічого не зіпсуєте, тільки виграєте.
Йогурт із 
медом тут — не прикраса заради краси, а контраст: кислота й молочна прохолода проти солодкої густини самого пудингу. Акацієвий мед обрали не випадково — він рідкий навіть холодним і майже без власного смаку, тому не перебиває ягоду. Якщо акацієвого немає — беріть будь-який світлий рідкий мед, головне, щоб він не кристалізувався грудками просто на пудингу.
Ще від Luca Martelli
·