Фото від ШІСтруффолі
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 450 г Борошно
- 3 од. Яйця
- 1 од. Яєчний жовток
- Сіль щіпка
- 70 г Вершкове масло розтоплене
- 50 г Цукор
- Апельсинова цедра з 1/2 апельсина
- 30 мл Біле вино або анісовий лікер
- 16 г Розпушувач за бажанням
- Арахісова олія за смаком
- 200 г Мед
- Кондитерська посипка за смаком
- суміш цукатів за смаком
- Вишня кілька штук для прикрас
Кроки
Висипаємо борошно гіркою на робочу поверхню, робимо заглиблення в центрі та викладаємо розтоплене вершкове масло, яйця та яєчний жовток.
Додаємо щіпку солі, розпушувач, перемішуємо пальцями яйця з маслом, додаємо цукор і біле вино.
Ароматизуємо апельсиновою цедрою та замішуємо тісто, поступово вводячи борошно до гладкої консистенції.
Накриваємо тісто харчовою плівкою і залишаємо в холодильнику відпочивати.
30 хвФормуємо з тіста циліндри завтовшки близько 1 см, нарізаємо на шматочки завширшки приблизно 1 см.
Розігріваємо арахісову олію у високій каструлі і викладаємо струффолі невеликими порціями, обсмажуючи до золотистої скоринки.
Виймаємо готові струффолі шумівкою і перекладаємо на тацю, застелену паперовим рушником.
Окремо у сковороді розтоплюємо мед і викладаємо туди обсмажені струффолі, добре перемішуючи.
Посипаємо кондитерською посипкою та цукатами.
Перекладаємо ще теплі струффолі на сервірувальну тарілку, формуючи корону за бажанням.
Прикрашаємо цукрованими вишнями та додатковими цукерковими прикрасами і подаємо.
Струффолі — це неаполітанська різдвяна цукерка, яку ліплять, а не готують у звичному сенсі. Суть проста: смажені кульки тіста, склеєні 
медом у корону чи гірку. І тут одразу зрозуміло, де страва може провалитися — не в тісті, а в двох місцях: температурі 
олії і температурі меду.
Якщо олія недогріта — кульки вбирають жир, розповзаються і лишаються бліді й важкі всередині. Якщо перегріта — скоринка хапається миттю, а середина лишається сирим тістом. Орієнтир: кидаєте шматочок тіста — він має спливти й зашипіти одразу, а не лежати на дні й не чорніти за секунду.
Другий момент — мед. Його не просто підігрівають, щоб струффолі в ньому "поплавали". Мед розтоплюють до рідкого стану саме для того, щоб він обліпив кожну кульку тонким шаром і застиг, коли охолоне, склеївши все в одну конструкцію. Перегрієте мед до карамелізації — він стане ламким і гірким, а не тягучим.
Тісто тут — найпростіша частина: 
цедра й 
вино дають запах, 
яйця й 
масло — структуру, яка не розсипається при смаженні. Головне випробування чекає далі, біля каструлі з олією.
Борошно — звичайне пшеничне, нічого спеціального воно тут не робить, крім того, що тримає форму кульки при смаженні. Яйця і 
жовток — це клейковина плюс жир, завдяки якому тісто не твердне в камінь, а лишається ніжним навіть після обжарки. Якщо яйця дрібні, додайте ще одне — тісто має бути м'яким, але не текти.
Розтоплене масло вмішуєте саме теплим, не гарячим: гаряче почне варити яйця прямо в тісті, і дістанете грудочки. Якщо масла немає — будь-який жир без зайвого запаху підійде, олія теж спрацює, просто смак стане трохи пліснявим, не таким вершковим.
Цукор у тісті — не для солодкості (її дасть мед), а для того, щоб скоринка швидше й рівномірніше золотилася при смаженні. Цедра й вино (або анісовий лікер) — традиційний неаполітанський запах, той самий, що в бісквітах до Різдва. Вина нема під рукою — візьміть апельсиновий сік або просто побільше цедри, запах буде інший, але не гірший.
Розпушувач не обов'язковий — тісто й без нього піднімається трохи від пари при смаженні, але з ним кульки виходять легші, пустіші всередині, менш щільні. Якщо любите щільнішу, більш "бісквітну" текстуру — пропустіть цей пункт спокійно.
Відпочинок тіста в холодильнику — не забобон, а механіка: клейковина за цей час розслабляється, тісто легше формується в тонкі циліндри і не стягується назад. Пропустите цей крок — доведеться боротися з тістом, яке пружинить і не хоче лишатися тонким.
Арахісова олія традиційна через високу точку димлення — вона дозволяє смажити довго без гіркого присмаку й чаду в квартирі. Вдома зручніше взяти будь-яку рафіновану олію без запаху, рафіновану соняшникову зокрема, і смажити невеликими партіями в широкій каструлі — так олія не охолоджується різко від одразу засипаної купи тіста, і скоринка лишається рівною. Мед для цукатів чи посипки — чисто декоративна частина, тут можна імпровізувати, головне, щоб усе встигло прилипнути, поки мед теплий і тягучий.
Ще від Liam Murphy
·