Фото від ШІСолодкий пиріг із черствого хліба
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 300 г Хліб
- 300 мл Молоко
- 1 од. Яйця
- 80 г Рослинна олія
- 100 г Борошно
- 120 г Цукор
- 80 г Родзинки
- 80 г Волоський горіх крупно порубаний
- 1/2 од. Лимонна цедра необроблених цитрусових
- за смаком Цукрова пудра для посипання
Кроки
Замочуємо черствий хліб у молоці, зрізавши надто тверді шматки скоринки. Розминаємо руками і віджимаємо зайве молоко.
Додаємо яйце та рослинну олію, перемішуємо.
Ароматизуємо суміш цедрою половини лимона.
Додаємо борошно, родзинки та крупно порубаний волоський горіх.
Всипаємо цукор і перемішуємо. Перекладаємо тісто у змащену форму діаметром 22-24 см.
Розрівнюємо тісто тильною стороною ложки.
Випікаємо в розігрітій духовці за 170 °C у режимі конвекції або 180 °C у статичному режимі.
58 хвОхолоджуємо пиріг, за бажанням посипаємо цукровою пудрою.
Це пиріг, який придумали не кондитери, а господині, яким шкода викидати 
хліб. Та сама економіка, що й у панзаноллі чи бread pudding — хліб дешевий, 
молока в хаті завжди було, а 
яйце з цукром і 
горіхом перетворюють «вже несвіже» на десерт. Нічого шляхетного тут немає, і це нормально: найкращі страви часто виходять із жадібності до продукту, а не з бажання здивувати гостей.
Вийде він чи ні — вирішується на етапі замочування хліба, а не в духовці. Головна небезпека — рідке, водянисте тісто, яке не підніметься і залишиться сирим усередині. Причина завжди одна: хліба замочили мало, молока лишили багато, і 
борошно потім не витягує цю вологу назад. Віджимайте хліб руками так, щоб він тримав форму, а не стікав між пальцями — тоді й борошна вистачить, і текстура вийде не кашею, а щільним, трохи вологим м'якушем, як у гарного кексу.
Друга точка ризику — 
цедра. Дехто думає, що це просто для запаху, і можна зняти її з будь-якого лимона з магазину. Ні, бо воском і хімією, якою обробляють цитрусові для транспортування, ви заправите пиріг разом із ароматом. Беріть необроблений лимон або хоча б ретельно митий гарячою водою — цедра знімається з верхнього шару шкірки, і туди ж, у цей шар, в'їдається все, чим фрукт обробляли.
На шість осіб форми 22-24 см вистачає з запасом — це не високий бісквіт, а щільний пиріг сантиметрів три-чотири висотою, його їдять шматочками до чаю, а не як торт на свято.
Хліб беріть будь-який черствий білий — батон, забутий ситний хліб, навіть не дуже свіжу булку. Головне, щоб скоринка не була каменем: якщо вона така тверда, що ніж в неї не входить, зрізайте, бо вона не розмокне за той час, поки ви розминаєте тісто, і залишиться твердими вкрапленнями в готовому пирозі. М'яка підсохла скоринка — не проблема, вона розм'якне разом з усім шматком.
Молоко тут не просто рідина для замочування, а розчинник: воно розм'якшує клейковину хліба і повертає йому пластичність, яку той втратив, засохнувши. Якщо молока в хаті немає або хочете легший варіант — підійде будь-яка рідина, що просочує й не має різкого смаку: вода з ложкою вершків, навіть нежирний кефір. Смак трохи зміниться, та механізм розмочування — ні.
Яйце і 
олія тут роблять те саме, що й у будь-якому тісті: яйце зв'язує масу під час нагрівання, не даючи їй розповзтися, олія — пом'якшує структуру і не дає пирогу вийти сухим. Рослинну олію обирайте з критерієм «без власного запаху» — звичайна соняшникова рафінована, кукурудзяна чи будь-яка нейтральна. Нерафінована з яскравим ароматом перетягне на себе весь запах лимонної цедри й горіха, і це вже буде не той пиріг.
Борошно тут не основа тіста, як у звичайному бісквіті, а структурний каркас: воно вбирає залишкову вологу хліба і молока та утримує форму під час випічки. Саме тому важливо спочатку віджати хліб, а вже потім дивитись, скільки борошна реально треба — у рецепті дано орієнтир, але якщо хліб вийшов вологіший, борошна може піти трохи більше, і це нормально.
Родзинки перед використанням має сенс хоча б швидко обполоснути гарячою водою й обсушити — суха родзинка в тісті витягує вологу з тіста навколо себе, а не віддає свою, і навколо неї утворюється сухувата зона. Волоський горіх ріжте великими кусками навмисно, не до крихти: цілі шматки дають хрусткість і відчуваються на зуб, а подрібнений у пил горіх просто розчиниться в тісті і загубить і текстуру, і смак.
Температура 170 °C з конвекцією або 180 °C у звичайному режимі — це той діапазон, де тісто встигає пропектися всередині раніше, ніж верх почорніє: конвекція рівномірніше розганяє тепло, тому їй вистачає температури нижчої на 10 градусів. У звичайній духовці без конвекції давайте орієнтуватися не тільки на час, а й на вигляд: верх має стати рівномірно золотисто-коричневим, а дерев'яна шпажка чи ніж, застромлений у центр, виходити без мокрого тіста на лезі. 58 хвилин — це нижня межа, у кожної духовки свій характер, і краще перевірити на п'ять хвилин раніше, ніж пропустити момент.
Ще від Tomás Ferreira
·