Фото від ШІТоматний соус
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 ст. л. Вершкове масло
- 2 од. Цибуля дрібно нарізаної
- 2 зубчик Часник дрібно нарізаного
- 800 г томати рублені консервовані
- 1 ст. л. Розмарин дрібно нарізаного
- 1 ст. л. Чебрець листя
- 1 ч. л. копчена паприка
- 5 ст. л. Томатна паста
- 4 ст. л. яблучний оцет
- 1 ст. л. в'ялені томати дрібно нарізаних
- 1 од. Яблуко дрібно натерте
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Викладіть цибулю та часник у каструлю з маслом і обсмажуйте до м'якості цибулі.
4 хвДодайте всі інші інгредієнти і тушкуйте 5-10 хвилин.
7 хвЗа бажання можна збити занурювальним блендером до бажаної консистенції.
1 хвТушкуйте ще 15 хвилин і подавайте до пасти або використовуйте як соус для піци.
15 хв
Томатний соус — це не "покришити помідори в каструлю", а робота з водою. Помідори на дев'яносто з гаком відсотків вода, і весь сенс цього рецепта — випарити її так, щоб залишився смак, а не кислувата рідина. Тому тут і
цибуля, обсмажена окремо на
маслі, і
яблуко, і
оцет — усе працює на те, щоб соус загустів сам, без борошна й крохмалю.
Вийде чи ні — залежить не від точності грамів, а від того, чи дасте ви соусу час википіти. Якщо після двадцяти хвилин він у вас рідкий, як суп, — це не брак рецепта, це ви поспішили зняти з вогню. Соус готовий тоді, коли ложка, проведена по дну, залишає слід, який не затікає одразу назад.
Масло на початку — не примха. Воно розчиняє ароматичні речовини з
часнику й трав, які у воді просто не розкриються, а на сухій сковороді цибуля б підгоріла раніше, ніж стала м'якою. Це той рідкісний випадок, коли жир — не для смаку сам по собі, а для того, щоб донести смак інших продуктів.
Цибуля й
часник ідуть першими не тому, що так заведено, а тому, що їм потрібен час і низька температура, щоб стати солодкими, а не гіркими. Середня жара тут означає:
масло шипить, але не димить і не чорніє. Цибуля готова не за хвилинами, а на вигляд — вона має стати склоподібною, прозорою, а не підрум'яненою. Дехто каже: чим довше смажити цибулю, тим смачніше. Ні, бо для томатного соусу зайва карамелізація цибулі перетягне смак на себе, а тут головний — помідор.
Помідори беріть стиглі, м'які, з тонкою шкіркою — вона все одно розм'якне й розчиниться в процесі тушкування. Якщо під рукою лише тверді, безсмачні зимові помідори — заміна проста: будь-які
консервовані томати в власному соку впораються краще, бо їх консервують у піку стиглості.
Томатна
паста тут — не для кольору, а для концентрації смаку без зайвої води, яку довелося б випарювати ще довше. П'ять столових ложок на вісімсот грамів свіжих помідорів — це спосіб швидше дійти до густини, не чекаючи годину біля плити.
Оцет і
яблуко в солодкій на перший погляд страві здивують, але це розрахунок, а не каприз. Оцет дає кислотність, яку помідори після тривалого уварювання частково втрачають — цукор концентрується, кислота випаровується разом з водою. Яблуко, натерте дрібно, балансує цю кислотність природним цукром і додає тіла соусу, не роблячи його солодким на смак. Якщо яблука немає — підійде будь-який несолодкий фрукт з м'якоттю, що тане при нагріванні, наприклад груша.
Трави —
розмарин і
чебрець — кладіть свіжі, якщо є вибір. Сухі теж працюють, але їх ефективна доза менша: столова ложка сухого розмарину забагато, половини вистачить, інакше присмак стане аптечним.
Паприка тут не для гостроти, а для глибини кольору й легкого димного відтінку — звичайна солодка паприка, не гостра, якщо не хочете соусу з перчинкою.
Останні п'ятнадцять хвилин тушкування — найважливіша частина, і саме її найчастіше скорочують. Тут соус втрачає зайву воду й набуває тієї густини, яка тримається на пасті, а не стікає з неї. Поспішите — отримаєте томатну юшку замість соусу. Блендер на третьому кроці — справа смаку: хочете гладкий соус для піци — збийте, любите фактуру шматочків у пасті — лишіть як є.
Ще від Inês Carvalho
·