Фото від ШІТортилья-врап
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 250 г Борошно
- 30 г Оливкова олія
- 120 г Вода теплу
- 10 г Сіль
- 2 од. Куряча грудка
- 4 ст. л. Оливкова олія
- Салат листовий за смаком
- 2 од. Помідор
- 1 од. Огірок
- 1/2 од. Цибуля
Кроки
У миску просіюємо борошно, вливаємо теплу воду та оливкову олію, додаємо сіль. Перемішуємо руками до однорідного й щільного тіста.
На присипаній борошном поверхні продовжуємо вимішувати тісто, доки воно не стане добре пружним. Формуємо кульку.
Тісто прибираємо в холодильник.
30 хвРетельно миємо салат і відкидаємо на друшляк. Промиваємо помідори, тонко нарізаємо цибулю та огірок.
На розігрітій сковороді або грилі смажимо куряче філе, перевертаючи з обох боків. Готуємо до внутрішньої температури 74 °C.
Ділимо тісто на 4 кульки. Розкочуємо кожну качалкою в корж діаметром близько 25 см завтовшки 1 мм.
На розігрітій антипригарній сковороді обсмажуємо кожну тортилью.
3 хвСолимо курятину, приправляємо салат і помідори та викладаємо все по центру тортильї.
Загортуємо тортилью у фольгу і одразу подаємо до столу.
Тортилья-врап — це не "шаурма по-домашньому", хоч на тарілці виглядає схоже. Різниця в тісті: тортилья пісна, без дріжджів і без зайвого часу на підйом, тому вся робота тут — руки й качалка, а не очікування, поки щось забродить. Якщо колись робили пельменне тісто — цей механізм вам уже знайомий, тільки сюди додана
олія, яка робить корж податливим і не дає йому тріснути на згині.
Вийде чи ні — вирішується не під час смаження, а на етапі замісу й відпочинку тіста. Клейковина в
борошні — це білкові нитки, які спочатку рвані й пружні на опір, а після відпочинку в холоді розслабляються й дозволяють корж розкотити тонко, без дірок і без того, щоб тісто стягувалось назад, як гумка. Пропустите відпочинок — качатимете коржик, а він буде вперто повертатись у кружечок завтовшки з млинець.
Друга точка ризику — курка. 74°C всередині філе — це не забобон санстанції, а температура, при якій білок м'яса гарантовано згорнувся по всій товщині, і сальмонела, якщо й була, вже нежива. Нижче — ризик, вище — суха підошва замість соковитого шматка. Якщо немає термометра, орієнтир такий: натисніть на філе — сік, що виступає, має бути прозорим, не рожевим.
На міф про те, що "справжня тортилья — тільки з лярдом чи зі свинячим жиром" — скажу: ні, бо олія тут виконує суто механічну роль, вона не формує смак, вона не дає тісту прилипнути до рук і робить структуру коржа еластичною. Будь-яка олія без власного запаху впорається з цією задачею так само — і оливкова тут не через автентичність, а тому що вона під рукою.
Борошно беріть звичайне пшеничне, без претензій на "хлібне" чи з високим вмістом білка — тут не потрібна сильна клейковина, бо ми не печемо хліб, що має тримати форму з повітряними камерами. Навпаки, надто "сильне" борошно ускладнить розкочування — тісто буде опиратись качалці довше, ніж варто.
Вода тепла — не з магічних причин, а тому що тепла вода швидше й рівномірніше розчиняє
сіль і дає клейковині активізуватись одразу, без мертвої зони холодного замісу. Гаряча кипляча тут не потрібна — вона почне частково заварювати крохмаль, і тісто стане інакшим, липким.
Сіль у тісті — не тільки смак. Вона підтягує структуру клейковини, робить тісто менш рваним на розтяг. Якщо недосолити тісто — корж буде ламкий на згинах, саме там, де ви потім загортатимете начинку.
Куряче філе — вибирайте шматок рівної товщини, бо нерівний шматок означає, що тонший край вже пересохне, коли товстіший ще не дійде до безпечної температури. Якщо немає філе — підійде будь-яке біле м'ясо без кістки, яке швидко готується на сухому жарі: індиче філе теж працює за тим самим принципом.
Овочі —
помідор,
огірок,
цибуля — тут не для вітамінів, а для контрасту: соковита хрусткість проти суходолу тонкого коржа і щільної курки. Цибулю ріжте тонко й, якщо гострота зайва, суть не в кількості, а у свіжості — молода цибуля м'якша за перезимувалу.
Загортаєте у фольгу одразу, гарячим — це не для краси сервірування, а тому що тепло, яке ще є в тортильї й курці, трохи "допарює" начинку всередині згортка, і смак встигає зійтися, поки ви несете тарілку до столу. Почекаєте — втратите саме цей момент, і потім доведеться гріти заново, а повторний нагрів робить корж жорсткішим, ніж він був одразу зі сковороди.
Ще від Nora Vasquez
·