Фото від ШІКапрезе з тунцем
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 5-6 од. Помідор
- 400 г Моцарела кімнатної температури
- 160 г Тунець
- 2 ст. л. Каперси
- 3 ст. л. Оливкова олія
- Базилік за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Промийте каперси холодною водою, щоб усунути зайву сіль, відкиньте на сито й дрібно нарубайте.
Старанно вимийте свіжі листочки базиліку, після чого обережно висушіть їх чистим рушником або кухонним папером.
Вимийте помідори, видаліть плодоніжку, обсушіть і наріжте скибочками завтовшки приблизно 1 см.
Дістаньте моцарелу з холодильника заздалегідь і наріжте її скибочками завтовшки приблизно 1 см.
25 хвЗлийте з тунця зайву олію, розімніть вилкою та змішайте з нарубаними каперсами.
Розкладіть скибочки помідорів на великій тарілці, бажано без накладання одна на одну.
На кожну скибочку помідора покладіть скибочку моцарели буйволиної, а зверху — суміш тунця з каперсами.
Присмачіть сіллю та чорним перцем за смаком, після чого прикрасьте листочками базиліку.
Полийте тонкою цівкою оливкової олії та дайте настоятися в холодильнику щонайменше 30 хвилин.
30 хвДістаньте страву з холодильника за 10 хвилин до подавання.
10 хв
Капрезе — це взагалі не рецепт у звичному сенсі, а перевірка якості продуктів. Готувати тут майже нема що, зате є що зіпсувати: взяти несезонний 
помідор або холодну 
моцарелу з холодильника — і вся страва розвалиться на окремі смаки, які не хочуть дружити. З 
тунцем вона складніша за класичну — соковитий м'який шар ламає крихкість інгредієнтів, тому тут важливіше не переборщити з 
сіллю: тунець в 
олії й 
каперси вже самі по собі солоні.
Вийде, якщо у вас хороші помідори — щільні, але не дерев'яні, з насиченим запахом на зрізі. Якщо помідор пахне картоном — ніяка моцарела й ніякий тунець це не врятують, це вже буде інша страва, просто з тими самими продуктами на тарілці.
Головна інтрига — не в наборі продуктів, а в температурі. Холодна моцарела — безглузда моцарела, вона просто гумова грудка без смаку. А наприкінці страву знову охолоджують — і тут механізм уже інший: не про смак сиру, а про те, щоб каперси й тунець віддали олії свій запах, а помідор пустив трохи соку, який просякне все це разом.
Час тут умовний орієнтир, а не закон: 30 хвилин у холодильнику — щоб смаки встигли познайомитись, 10 хвилин на столі перед подачею — щоб моцарела відігрілась назад. Якщо поспішаєте — страва все одно буде їстівна, просто смаки залишаться поряд, а не разом.
Помідори — тут головний актор, і вибирати їх треба руками й носом, а не очима. М'якуш повинен пружинити під пальцем, а не продавлюватися й не бути твердим, як недозрілий. Товщина скибки в сантиметр — не примха: тонше — помідор розповзається і плаче соком раніше, ніж доїде до столу, товще — важко прокусити разом із сиром і начинкою.
Моцарела буйволина — не та сама моцарела, що продається брусками для піци. Буйволяче молоко жирніше за коров'яче, тому сир вийде м'якший і вологіший усередині, з тією характерною «сльозою» на розрізі. Якщо такої нема — беріть звичайну моцарелу з розсолу, тільки свіжу, у воді, а не той твердий сирний брусок для тертя: він тут просто не розкриється. Кімнатна температура — не забаганка, а механіка: холодний жир у сирі застигає й глушить смак, при кімнатній він розм'якає і стає податливим.
Тунець в олії, а не у власному соку — тут це принципово, бо олія з банки потім іде в заправку разом з оливковою, і це вже не відходи, а частина смаку. Злити її всю й викинути — псувати страву власними руками. Каперси промивають не з педантизму, а тому що розсіл у них різкий і кислуватий, і без промивання ви отримаєте не приправу, а удар по язику замість легкого пряного акценту.
Дехто каже — капрезе можна готувати з будь-якими помідорами, аби великі. Ні, бо справа не в розмірі, а в щільності й запаху: великий водянистий помідор дасть калюжу соку на тарілці й розмочить сир раніше, ніж ви сядете їсти.
Базилік сушіть ретельно — мокрий лист в'яне й темніє на очах, та й крапля води на тарілці — це вже не капрезе, а суп. Олія — звичайна оливкова, яка не б'є в ніс гіркотою, у крайньому разі підійде будь-яка олія без власного запаху, тільки тоді страва втратить частину свого характеру: оливкова тут не просто жир, а ще один шар смаку поряд з тунцем.
Якщо тунця нема — беріть будь-яку рибну консерву в олії зі щільною текстурою, яка розпадається на волокна вилкою, а не на кашу. Сіль і 
перець — в останню чергу і обережно, спробуйте спершу без них: тунець і каперси часто самі витягують страву на потрібний рівень солоності.
Ще від Inès Lambert
·