Фото від ШІТунцево-картопляні бургери
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 500 г Картопля
- 300 г Тунець добре відціджений
- 1 од. Яйця
- 100 г Панірувальні сухарі
- 50 г Пармезан
- 20 г Каперси
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Оливкова олія за смаком
Кроки
Відварюємо картоплю в підсоленій воді до готовності, охолоджуємо, чистимо та перетираємо через картоплемялку.
Додаємо сіль, чорний перець, вбиваємо яйце, консервований тунець, пармезан, панірувальні сухарі та каперси.
Все ретельно перемішуємо до густої й пластичної маси.
Змащуємо сковороду оливковою олією.
Формуємо бургери з отриманої маси.
Змащуємо поверхню бургерів оливковою олією та обсмажуємо приблизно 5-6 хвилин з кожного боку.
Подаємо гарячими з овочевим гарніром.
Тунцево-картопляні бургери — це спосіб перетворити вчорашнє пюре на щось, що подають гостям, а не доїдають нишком з каструлі. 
Картопля тут не гарнір, а клейка основа, яка тримає форму замість хліба. 
Тунець дає 
білок і 
сіль, яйце — зв'язок, 
сухарі — сухість, без якої маса попливе на сковороді.
Вийде чи ні — вирішується на етапі "густа й пластична маса". Не рідина, яку можна з ложки лити, а щось, що ліпиться в руках і не прилипає до долонь намертво. Якщо маса волога — додайте ще сухарів, а не моліться, щоб саме загусло в сковороді. На сковороді пізно щось рятувати, там тільки смажать.
Дехто думає — раз є яйце й сухарі, це як котлети, і смажити треба на сильному вогні для скоринки. Ні, бо тут усередині вже все готове: і картопля варена, і тунець консервований, тобто варений наперед. Вам потрібна не "довести до готовності", а підрум'янити поверхню й прогріти середину, не висушивши її. Тому вогонь середній — такий, щоб 
олія тихо шипіла, а не стріляла бризками по всій плиті.
Картоплю беріть розсипчасту, не водянисту — ту саму, що варта для пюре. Перетирайте, поки тепла: холодна картопля через м'ялку йде важче і лишає грудки, які потім вилазять тріщинами на готовому бургері. Якщо картопля вийшла волога — хай охолоне довше, зайва волога підніметься парою й частково вийде, а сухарі доберуть решту.
Тунець — відціджений, це не забаганка, а умова виживання маси. Олія чи розсіл із банки — це та сама зайва волога, яка потім не дасть бургеру триматись купи на сковороді. Притисніть тунець вилкою до дна друшляка, дайте хвилину стекти — і забудьте про це питання назавжди.
Яйце тут не для пишноти, а клей: білок згортається від тепла і скріплює картоплю з рибою в єдину масу, інакше на сковороді ви отримаєте не бургер, а розсипану картоплю з рибою поруч. Одного яйця на цю кількість досить — білок працює малими дозами, два яйця зроблять масу рідкою, і доведеться рятувати додатковими сухарями, а смак розбавиться.
Панірувальні сухарі регулюють вологість — це не прикраса, а інструмент. Немає сухарів — підійде будь-що сухе й нейтральне, що вбирає вологу: подрібнений несолодкий крекер, сухий хліб, перетертий у крихту. Головне — сухе й без власного яскравого смаку, бо тут воно працює, а не говорить.
Пармезан додає солоності й легкої гостроти, і тут спрацьовує принцип заміни не за назвою, а за властивістю: будь-який твердий сир, що добре кришиться й має виразний смак, підійде — старий сир частіше гостріший, молодий — м'якший. 
Каперси — це той маленький укол кислоти й солі, що не дає всій масі звучати одноманітно прісно; якщо капери здаються чужими у вашій родині, беріть щось так само різке й дрібно нарізане — маринований огірок, наприклад, аби тільки не загубити ту саму кислинку.
Жарите на олії, що не має власного запаху, бо тут олія не головний герой, а провідник тепла — соняшникова годиться так само, як олія оливкова. Про готовність судіть не по хвилинах, а по кірці: вона мала стати рум'яною і щільною, триматись цілою, коли підчіплюєте лопаткою, а не розвалюватись на шматки картоплі й риби. Якщо кірка темніє, а бургер зсередини ще холодний — вогонь зависокий, зменшуйте, терпіння тут частина рецепту не менше, ніж сіль.
Ще від Tomás Ferreira
·