Фото від ШІСуп із черемшею та картоплею
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 од. Цибуля
- 1 кг Картопля кубиками
- 1,3 л Бульйон
- 300 г Черемша
- 100 мл вершки для збивання
- ½ од. Лимон трохи соку та дрібно тертої цедри
- 2 ст. л. Оливкова олія
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- 1 жменя Черемша
- 100 мл Оливкова олія
- ½ од. Лимон трохи соку та дрібно тертої цедри
- 30 г Кедровий горіх
- 100 мл Крем-фреш
- Чорний перець за смаком
- 4 скибка Хліб
Кроки
Обсмажте цибулю в каструлі з олією до м'якості.
4 хвДодайте картоплю та овочевий бульйон, доведіть до кипіння і варіть, поки картопля не стане м'якою.
20 хвДодайте черемшу та вершки, збийте суп блендером до кремової однорідної консистенції.
2 хвПриправте сіллю, перцем, свіжонатертою лимонною цедрою та невеликою кількістю лимонного соку за смаком.
1 хвПриготуйте черемшеву олію: збийте черемшу, оливкову олію, кілька крапель лимонного соку та трохи свіжонатертої лимонної цедри занурювальним блендером до однорідної консистенції.
2 хвПодавайте черемшевий суп гарячим із ложкою крем-фреш, кількома краплями черемшевої олії, кедровими горіхами та свіжомеленим перцем, а також хлібом на гарнір.
Суп картопляно-черемшевий — по суті, вайхіслупп на український лад: там замість
черемші йде звичайна зелена
цибуля чи порей, тут — лісова родичка часнику, яка два тижні на рік лізе з-під снігу й кричить "їжте мене, поки не відцвіла". Страва рятує, коли
картоплі багато, а часу мало: немає тут ні обсмажування до скоринки, ні довгого тушкування — все вирішує блендер.
Вийде це практично завжди, і ось чому. Картопля в
бульйоні — продукт прощаючий: переваріть на п'ять хвилин зайвих, вона від того тільки краще розіб'ється. Головний ризик тут один — черемша. Її не можна варити довго й сильно, бо вона, як і будь-яка зелень, від кипіння втрачає колір і той гострий, трохи часниковий дух, заради якого все й затівалось. Тому її кладуть в кінці, коли картопля вже м'яка, і відразу пускають під блендер — гаряче ще, але вже не кипить.
Друга точка, де суп або вдається, або ні — це
вершки. Їх вливають разом із черемшею, перед тим як бити блендером, не раніше. Якщо влити вершки в киплячий бульйон і довго тримати на вогні — можуть згорнутися, особливо якщо вершки не дуже жирні. Тут цього ризику майже немає, бо варити після них уже нічого не треба.
Дехто каже: суп-пюре — це для тих, хто не вміє варити "нормальний" суп. Ні, бо це просто інша логіка смаку: не шматки в бульйоні, а бульйон, перетворений на оксамит. Для картоплі з черемшею це навіть правильніше — зелень дрібно січеною в тарілці гірчить нерівномірно, а збита в пюре віддає смак рівно й повністю.
Цибуля тут — не солодкий акцент, а основа смаку, і обсмажують її саме до м'якості, не до рум'яна. Чому? Бо ціль — щоб вона розчинилась у супі непомітно, віддавши солодкість і загуснувши трохи навар, а не щоб відчувалась окремим шматком. Якщо передержати її до золотого кольору — з'явиться смак смаженого, який у ніжному зеленому супі буде зайвим, як гармошка на похоронах. На чуття: цибуля стала прозорою, обм'якла, перестала хрустіти — досить.
Картоплю ріжте кубиками не заради краси, а заради рівномірності: однакові шматки звариваються одночасно, і ви не ловите момент, коли одні вже розвалились, а інші ще тверді. Сорт беріть розварливий, борошнистий — той, що й без блендера прагне стати пюре. Якщо під рукою тільки картопля "салатна", щільна — нічого страшного, просто поваріть довше й краще прослідкуйте блендером, щоб не лишилось грудок: вона тримає форму довше, але в кінці все одно піддається.
Черемша — продукт сезонний і трохи примхливий: вона гірчить сильніше, якщо зібрана пізно, коли листя вже грубе й близько до цвітіння. Якщо у вас саме такий пучок — додайте трохи менше, ніж написано, і спробуйте на половині порції, перш ніж класти решту. Заміни тут немає прямої, бо смак у черемші специфічний — часниково-перцевий, трав'яний. Якщо її зовсім нема, найближче за духом — молодий часник разом із зеленою цибулею чи шпинатом, але це вже інша страва, чесно кажучи.
Олія для черемшевого масла годиться будь-яка без власного запаху — не та, що для смаження з горіховим чи часниковим присмаком, а нейтральна. Оливкова тут не тому, що "так заведено", а тому що вона рідка навіть холодна і добре тримає зелень у суспензії, не застигаючи грудками, як, скажімо, застигле соняшникове в холодильнику.
Крем-фреш і
вершки — не взаємозамінні, хоч обидва молочні. Вершки у супі дають оксамитову текстуру і трохи гасять гостроту черемші. Крем-фреш зверху — навпаки, додає кислинки й контрасту, він холодний поряд з гарячим супом, і ця різниця температур — частина подачі, а не недогляд. Якщо крем-фреш не знайдете, підійде густа сметана, хоч кислотність у неї трохи інша.
Кедрові
горіхи варто злегка підсушити на сухій сковороді перед подачею — не для краси, а тому що сирий горіх прісний, а підсушений розкриває олійний, трохи смолистий присмак, який у поєднанні з лимонною цедрою і черемшею складається в закінчену картину. Робиться це швидко й на оці: горіхи почали пахнути — знімайте, бо далі вони горять за секунди.
Ще від Marta Kowalczyk
·