Фото від ШІЙогуртові бублики, запечені в духовці
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 130 г Борошно
- 125 г Борошно
- 1 од. Яйця
- 100 мл Йогурт
- 30 мл Молоко
- 40 мл Арахісова олія
- 40-50 г Цукор
- 5 г Дріжджі
- 1 ч. л. Екстракт ванілі або цедра лимона
- 0,5 ч. л. Сіль
- за смаком цукрова пудра для посипання
Кроки
У невеликій каструльці підігріваємо 30 мл молока, розчиняємо в ньому сухі дріжджі.
У чашу міксера висипаємо борошно, борошно манітоба, цукор, арахісову олію, дріжджі, йогурт та екстракт ванілі.
Додаємо збите яйце і вимішуємо все разом.
Електричним міксером замішуємо тісто на першій швидкості щонайменше 2-3 хвилини.
3 хвФормуємо тісто в кульку, додаючи борошна якщо потрібно.
Залишаємо тісто підходити приблизно на 2 години в теплому місці.
120 хвРозкочуємо тісто в пласт завтовшки щонайменше 2 см на присипаній борошном поверхні.
Вирізаємо бублики за допомогою форм діаметром 2-3 см (для отвору) і 7-8 см (для бублика).
Викладаємо бублики на деко з пергаментом, залишаємо підходити 30-40 хвилин.
Змащуємо бублики кулінарним пензликом, змоченим у збитому яєчному жовтку з молоком.
Розігріваємо духовку до 180 градусів, випікаємо бублики щонайменше 10 хвилин до золотистого кольору.
10 хвВиймаємо бублики, посипаємо цукровою пудрою і подаємо.
Це не ті бублики, що крутяться на мотузці біля метро, і не донати з фритюру. Це домашня здобна булочка, яка просто має форму кільця — бо так зручніше: пропікається рівномірніше, бо тонше, і виглядає святково без зайвих зусиль. 
Йогурт тут не для смаку, а для роботи — він дає тісту кислотність і вологу, від чого м'якуш лишається нічним навіть на другий день, коли звичайна булка вже дубіє.
Вийде чи ні — вирішує не духовка, а 
дріжджі й терпіння. Якщо тісто за дві години не піднялося бодай вдвічі — далі можна не йти, бублик з такого тіста спечеться у щільний коржик, а не в пухку булку. Друга точка ризику — 
манітоба. Це не забаганка, а розрахунок на клейковину: звичайне борошно такої еластичності не дасть, тісто порветься при розкочуванні або бублик розповзеться замість тримати форму.
Духовка тут — не казан і не піч, тож і чекати від 180 градусів магії не варто: це лише той жар, за якого 
цукор у тісті встигає зарум'янитися, перш ніж середина пересохне. Десять хвилин — це нижня межа, орієнтир, а не присуд: дивіться на колір, золотистий верх важливіший за таймер.
Два борошна поруч — не випадковість і не забаганка. Звичайне 130 г дає структуру, манітоба 125 г — силу: у ній більше 
білка, а значить більше клейковини, яка тримає форму кільця, коли тісто підходить і розтягується в духовці. Якщо манітоби немає, беріть борошно з високим вмістом білка — написано на пачці, шукайте цифру ближче до 12-13%. Без цього бублик просто розпливеться плямою.
Йогурт і 
молоко — це волога, але різна за характером. Йогурт кислий і густий, він розслаблює клейковину зсередини, тому м'якуш виходить ніжним, а не гумовим. Молоко тут службове — лише середовище для дріжджів і для змазки в кінці. Арахісова 
олія — не смаковий акцент, а будь-яка олія без власного запаху впорається так само: соняшникова рафінована, наприклад. Головне — без запаху, бо власний характер олії в здобі тільки заважає.
Сухі дріжджі розчиняємо в теплому молоці — не гарячому. Міф «чим гарячіше, тим швидше піднімається» тут шкідливий: дріжджі — живі гриби, за надто високої температури вони просто гинуть, і тісто не підійме ніщо, скільки не чекайте. Тепле — це коли палець терпить, не обпікаючись.
Дві години підйому — цифра для теплої кухні. Якщо у вас прохолодно, тісто піднімається довше, і це нормально: орієнтуйтесь на об'єм, а не на годинник. Тісто має стати пухким, м'яким на дотик, із видимими бульбашками під поверхнею — ось ваша готовність, а не стрілка таймера.
Розкочуємо в пласт не тонший двох сантиметрів свідомо: тонше — бублик пересохне раніше, ніж встигне пропектися всередині й зарум'янитись зверху. Другий підйом на дека, 30-40 хвилин — це не повторення першого, а остаточне розслаблення тіста після того, як його потягали й порізали формами: без цього бублики вийдуть твердими й присадкуватими, попри весь час попереднього вистоювання.
Жовток з молоком на бублику — не прикраса, а бар'єр: тонка плівка білка, яка швидше схоплюється від жару й не дає поверхні пересохнути, перш ніж м'якуш встигне пропектися. Без змазки колір буде бліднішим, а шкірка — грубшою. Цукрова 
пудра насамкінець йде тільки на теплі бублики, бо на гарячі вона розтане в сироп, а на холодні просто обсиплеться назад на стіл.
Ще від Liam Murphy
·