Фото від ШІКотлетки з кабачків, ніжні і з тягучою начинкою
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 500 г Кабачок
- 2 од. Яйця
- 500 г Рікота
- 200 г Панірувальні сухарі безглютенові
- Сіль
- Чорний перець
- 100 г Фонтіна
- Оливкова олія
- Рослинна олія
Кроки
Миємо кабачки, обрізаємо кінчики і натираємо на тертці з середньо-великими отворами в миску.
Додаємо яйця та рікоту, добре перемішуємо.
Солимо і перчимо за смаком, потім додаємо панірувальні сухарі.
Руками формуємо котлетки — приблизно по 35 грамів кожна.
Робимо заглибину в центрі кожної котлетки, кладемо туди кубики фонтіни, закриваємо та обвалюємо в панірувальних сухарях.
Викладаємо котлетки на деко, скроплюємо оливковою олією та випікаємо в розігрітій духовці за 180°C.
18 хвЯк альтернатива: наливаємо рослинну олію в сковороду і смажимо котлетки до золотистого кольору.
5 хвВикладаємо котлетки на паперовий рушник, щоб прибрати зайву олію.
Подаємо котлетки на стіл.
Кабачкова котлетка — це, по суті, спосіб приховати в панірувальній шубці вологий овоч так, щоб він не розповзся по тарілці, а в середині ще й дав сюрприз — розтягнутий сир. Головна небезпека тут одна: 
кабачок на дев'яносто відсотків вода, і якщо з цим нічого не робити, замість котлетки у вас вийде каша на дні сковороди.
Рецепт вирішує цю проблему без возні з віджиманням кабачка через тканину, як роблять у деяких рецептах. 
Рікота і 
сухарі беруть вологу на себе, 
яйце зв'язує все в одну масу — і котлетка тримає форму сама, без зайвих рухів руками.
Вийде чи ні — залежить від двох речей: чи дасте кабачковій масі трохи постояти перед формуванням, і чи закриєте сир з усіх сторін так, щоб він не втік назовні під час запікання. Решта — справа техніки, яка тут нескладна.
Кабачок беріть молодий, із тонкою шкіркою і дрібним насінням — старий, перезрілий дає більше води і менше смаку, а шкірка в нього груба навіть після тертки. Тертка з середніми отворами — не випадковість: на дрібній кабачок перетвориться на кашу, на крупній — не зв'яжеться з іншою масою і випаде з котлетки окремими волокнами.
Рікота тут не для смаку, а для структури: вона густа і суха порівняно з кабачковим соком, тож бере на себе роль губки. Якщо рікоти немає, підійде будь-який м'який некислий сир із щільною текстурою — скажімо, домашній кисломолочний сир, добре відтиснутий. Яйця — звичайний зв'язувач, без них маса розвалиться при формуванні чи смаженні, тут немагії.
Сухарі безглютенові тут не через моду, а тому що це просто сухарі — беруть зайву вологу і дають хрустку оболонку. Якщо у вас звичайні пшеничні — результат не постраждає, це питання лише дієтичних обмежень, не технології. Кількість сухарів у масі можна й трохи збільшити, якщо бачите, що котлетка «мокра» і не тримає форму на руці.
Фонтіна всередині — це та сама начинка, яка плаче, коли ви розрізаєте гарячу котлетку. Ключовий момент — якого сорту сир беруте: потрібен той, що добре тягнеться при нагріванні, а не кришиться. Немає фонтіни — беріть моцарелу чи будь-який напівтвердий сир, що плавиться, а не твердне. Головне — закрити кубик сиру кабачковою масою з усіх боків, інакше він витече ще на деку, і замість тягучої начинки отримаєте пляму.
Щодо способу готування — тут чесно дають вибір, і це правильно. У духовці при 180°C котлетка пропікається повільніше, зате рівномірно і без зайвого масла — орієнтир на зовнішню скоринку і те, що сир усередині розтопився, а 18 хвилин — це лише нижня межа, не команда виймати за таймером. На сковороді все швидше, 
олія дає рівномірну золотисту скоринку з усіх боків — і тут орієнтир той самий: колір, а не секундомір. Сковороду для цього варто брати з товстим дном, інакше олія нерівномірно нагрівається і котлетки підгорають з одного боку, а з іншого лишаються бліді.
Папір для прибирання олії — не формальність: без нього котлетки просто лежатимуть у власному жирі й втратять ту саму хрустку скоринку, через яку все затівалося.
Ще від Matteo Brandt
·