Фото від ШІАматрічана зі шпеком та помідорами черрі
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 400 г Макарони
- 150 г Бекон
- 1 од. Пластівці чилі
- 200 г Помідор
- Петрушка за смаком
- Базилік за смаком
- Сіль за смаком
- 2 ст. л. Оливкова олія
- Пармезан за смаком
Кроки
На сковороді обсмажте шпек в оливковій олії до готовності
Додайте перець чилі та нарізані кубиками помідори черрі
Посоліть за смаком і готуйте на повільному вогні
10 хвЗваріть спагеті до стану аль денте та відцідіть
Заправте спагеті готовим соусом, посипте петрушкою, базиліком та пекоріно, подавайте одразу
Амат річана — це про те, як з трьох копійкових продуктів зробити соус, що тримається на жирі, а не на вершках. 
Шпек (або, по-нашому, грудинка чи бекон) смажиться, віддає жир у сковороду — і от цей жир, разом із соком 
помідорів і гостротою 
чилі, і є ваш соус. Нічого складнішого тут нема, і нічого зайвого теж.
Вийде чи ні — вирішує одна річ: чи витопили ви з бекону достатньо жиру, перш ніж кидати помідори. Якщо кинете зарано, бекон буде варитись у власному соку, а не смажитись, і стане гумовим. Якщо почекаєте, поки шкварки стануть рум'яними, а на дні сковороди з'явиться прозорий жир — соус складеться сам, без зусиль.
Другий момент — 
паста і соус мають зустрітися живими. Спагеті зварились, соус шкварчить — і одразу разом у сковороду. Якщо паста постоїть відцідженою хвилину-дві, крохмаль на її поверхні схопиться, і соус більше не прилипне, а ляже зверху калюжею. Це не трагедія, просто зовсім інша страва.
Шпек — це в оригіналі в'ялена свиняча щока чи грудинка, щось середнє між салом і беконом. У нас такого на розі не купиш, тож бекон — не заміна з жалю, а по суті той самий продукт: солоне свиняче сало з прошарком м'яса. Критерій простий — має бути достатньо жиру, щоб було з чого смажити весь соус. Пісна шинка тут не працює: їй нема що віддати в сковороду.
Перець чилі кладіть за принципом «скільки не шкода»: один стручок без насінин дає тепло, яке відчувається десь у горлі, а не на язиці — амат річана не про пекучість, а про легкий укол. Якщо свіжого немає — сухі пластівці чилі підуть так само, тільки сипте їх не в 
олію одразу, а трохи пізніше, бо сухий перець у гарячій олії горить швидше, ніж встигаєте моргнути, і тоді вся страва тхне горілим, а не гострим.
Помідори черрі ріжте навпіл, а не кубиками, як каже рецепт буквально, — головне, щоб сік легко вийшов назовні за ті ж десять хвилин. Якщо черрі немає, беріть будь-які стиглі, м'які помідори: тверді зелені тут безглузді, бо весь сенс кроку — в соку, а не в м'якоті. Хтось скаже, що справжня амат річана — тільки з конкретним сортом томатів з певної області Італії. Ні, бо страва ця — селянська їжа з того, що лишилось у коморі, і сенс рецепта не в паспорті помідора, а в тому, щоб він був соковитий.
Сіль кладіть обережно і в кінці, бо шпек-бекон уже солоний сам по собі — пересолити суп з двох солоних компонентів легше, ніж здається. Спершу доведіть соус до смаку без солі зовсім, а тоді додавайте по дрібці, пробуючи.
Пармезан у рецепті написаний, але насправді в класичній амат річані сир — пекоріно, овечий, різкіший і солоніший за пармезан. Різниця не критична: і той і той тертий сир зв'яже жир з крохмалем пасти в єдину тонку плівку. Якщо вдома лише пармезан — беріть його сміливо, це не привід засмучуватись.
Паста для цієї страви — щоб тримала форму і мала за що чіплятися соусу, тож спагеті тут не випадковість: гладка поверхня довгих ниток добре вбирає жирний соус без крохмальних прожилок, як у товстіших макаронах. Варіть до стану, коли зуб зустрічає легкий опір усередині, а не наскрізну м'якість — ця хвилина-дві недовареності доварюється вже в сковороді, коли ви перемішуєте пасту з соусом на вогні.
Ще від Elena Rossetti
·