Фото від ШІХлібна піца, запечена на сковороді
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 400 г Хліб
- 200 мл Молоко
- Сіль
- Чорний перець
- Орегано
- 50 г Пармезан
- 60 г Томатна пасата
- Оливкова олія
- 150 г Моцарела
- Базилік
Кроки
Поламайте хліб на шматочки у миску і залийте молоком. Розминайте хліб руками, поки він просочується молоком і стає м'якшим.
Додайте сіль, чорний перець, орегано, пармезан і томатну пасату. Добре перемішайте руками до однорідної маси.
Змастіть сковороду оливковою олією і розподіліть тісто рівним шаром, формуючи круглу основу.
Смажте на вогні.
8 хвЗа допомогою кришки перегорніть основу на другий бік.
Викладіть зверху томатну пасату й моцарелу. Накрийте кришкою і смажте.
3 хвПодавайте, прикрасивши листочками базиліка.
Це не піца в тому сенсі, в якому ви звикли. Тут нема дріжджового тіста, нема розтягування, нема години вистоювання. Є
черствий хліб,
молоко і трохи терпіння на сковороді — і з них виходить щось середнє між піцою і запіканкою, тому що основа тут не з борошна, а з розмоченого м'якуша.
Головне питання — чи вийде основа тримати форму, а не розповзтися кашею. Відповідь у тому, скільки молока вбере хліб і як довго ви його розминатимете: чим довше мнете руками, тим більше крохмаль і білок хліба зв'язуються між собою і тримають масу разом, коли вона опиниться на гарячій сковороді.
Друге питання — чи витримає ця основа перегортання кришкою. Якщо боїтесь, що розвалиться, це ознака, що хліб або недомочений, або недомішаний. Все інше — тонкощі, які нижче.
Хліб беріть не свіжий, а той, що вже трохи підсох чи завалявся — свіжий просто розмокне в кашу, а черствий спершу вбирає
молоко, потім тримає структуру. Якщо хліба геть немає свіжого під рукою, навіть сухарі підійдуть, тільки молока доведеться більше: дивіться на консистенцію — маса має м'яко формуватися в руці, а не текти.
Молоко тут не для смаку, а як розчинник і зв'язка. Деякі скажуть — можна й водою. Можна, але буде суше й пісніше, бо молочний білок дає тій масі клейкість, якої вода не дає.
Пармезан і томатна паста йдуть у тісто, а не тільки зверху — це і
сіль, і смак, і трохи додаткової зв'язки за рахунок білка сиру. Якщо пармезану немає, беріть будь-який твердий сир, що сам по собі солоний і гострий — грана падано, старий гауда, навіть сухий сулугуні.
Сковороду беріть важку, з товстим дном — тонка штампована пательня гріє нерівномірно, і у вас середина підгорить, поки краї ще сирі.
Олія тут не для смаку, а щоб основа не прилипла: беруть звичайну олію без запаху, а не обов'язково оливкову, якщо та закінчилась.
Вогонь — середній, такий, щоб олія на сковороді тихо потріскувала, а не димувала. Дим — ознака, що олія вже горить, і це гіркота в готовій страві, а не підсмажена скоринка. Готовність нижньої сторони бачите по краю: він підсихає і трохи темніє, тоді пробуйте підняти лопаткою — якщо основа тримається одним шматком, перегортайте.
Перегортати кришкою — не дивацтво, а розрахунок: тарілка чи сковорода меншого розміру тут не підійде, бо маса ще м'яка і розвалиться в повітрі без опори. Накрили кришкою, перевернули одним рухом, і основа лягає на другий бік цілою.
Моцарелу кладіть після перевороту, коли друга сторона вже на вогні: сир встигає розплавитися і трохи підрум'янитися під кришкою за ті кілька хвилин, поки низ доходить. Якщо моцарели немає, беріть будь-який сир, що плавиться рівномірно і не пускає багато олії — інакше основа розмокне знизу і втратить ту тонку хрустку скоринку, заради якої взагалі варто було возитися з хлібом.
Ще від Kofi Asante
·