Фото від ШІМорквяний пиріг в аерофритюрниці, ніжний і м'який
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 250 г Морква
- 3 од. Яйця
- 200 г Цукор
- 150 мл Рослинна олія
- 300 г Борошно
- 16 г Розпушувач
- 1 од. Апельсинова цедра
- 100 мл Апельсиновий сік
Кроки
Промиваємо і чистимо моркву, нарізаємо шматочками, подрібнюємо в блендері з рослинною олією до однорідної маси
Розбиваємо яйця, додаємо цукор, збиваємо міксером до пишної маси, додаємо подрібнену моркву та натерту апельсинову цедру
Продовжуємо збивати, додаємо апельсиновий сік
Просіюємо борошно та розпушувач, поступово вводимо їх, перемішуємо до однорідності
Переливаємо тісто у змащену форму діаметром 20 см
Запікаємо в аерофритюрниці при 160 градусах
Морквяний пиріг — це той випадок, коли овоч у тісті не для моди, а для вологості. 
Морква майже вся з води, і коли ви перемелюєте її з 
олією в кашку, ця волога розходиться по тісту рівномірно, без грудок, і пиріг не пересихає навіть за добу. Тому результат тут передбачуваний: якщо моркву подрібнили справді до однорідної маси, а не до крихти, — м'якість вам гарантована без жодних трюків.
Дехто каже — моркву треба терти на тертці, так традиційніше. Ні, бо на тертці вона лишається волокнами, і ці волокна в готовому пирозі відчуваються як сторонні ниточки, а блендер руйнує клітини моркви повністю, і вона розчиняється в тісті, лишаючи тільки колір і солодкість. Це не питання традиції, це питання структури.
Апельсин тут не прикраса. 
Цедра й 
сік перебивають той трав'янистий присмак, який у моркви є завжди, хоч би яка вона солодка. Без цитрусу пиріг буде просто "морквяний", з ним — буде пиріг, де моркву навіть не одразу впізнаєш, залишиться тільки приємна щільність і колір.
Аерофритюрниця тут працює як маленька духовка з вентилятором, і це міняє поведінку тіста: повітря рухається, тому пекти при 160 для такого об'єму достатньо, а живлять його знизу й часом зверху одночасно — звідси й рівномірний підйом без горбка посередині.
Яйця з цукром тут збивають не для краси, а щоб у тісто увійшло повітря — саме воно потім, під дією тепла, розширюється і піднімає пиріг зсередини, ще до того, як запрацює 
розпушувач. Якщо збити погано, маса лишиться важкою, і навіть розпушувач не витягне її вгору, бо йому нема за що зачепитися. Збивайте, доки маса не побіліє і не стане пишною, це видно оком — об'єм зростає вдвічі-втричі, колір світлішає.
Олія в тісті — не для смаку, а для того, щоб клейковина 
борошна не з'єдналася намертво: жир обволікає частинки борошна й не дає утворитися тому пружному каркасу, який робить хліб хлібом, а не пирогом. Тут годиться будь-яка олія без власного запаху — соняшникова рафінована, кукурудзяна, навіть легка оливкова рафінована. Головне — щоб вона не перебивала апельсин і моркву своїм ароматом, бо нерафінована соняшникова тут буде зайвою нотою.
Борошно й розпушувач просіюють не для ритуалу, а щоб розпушувач розійшовся по всій масі рівномірно й не лишилося грудочки соди-порошку, яка дасть гіркий присмак в одному шматочку пирога, поки решта буде прісною. Якщо розпушувача нема — можна взяти чверть чайної ложки соди на склянку борошна плюс трохи кислоти з того ж апельсинового соку, вона й погасить соду, і підніме тісто, хоча передбачуваності буде менше.
Цукру тут 200 грамів на все тісто, і це в межах звичної солодкості для такого пирога — не намагайтесь скоротити вдвічі, бо 
цукор тут ще й утримує вологу, і при зменшенні пиріг підсохне швидше, навіть якщо моркви буде вдосталь.
Готовність перевіряйте не за годинником, а дерев'яною шпажкою: якщо вона виходить суха, без мокрого тіста на поверхні — пиріг готовий, 45 хвилин тут лише орієнтир знизу, бо аерофритюрниці різняться потужністю, і ваша може впоратись швидше або повільніше.
Якщо форми на 20 см немає — беріть будь-яку, що влазить у чашу вашого приладу, просто розрахуйте, що товщий шар тіста пектиметься довше, а тонший — швидше, і орієнтуйтесь знову ж на шпажку, а не на цифру в рецепті.
Ще від Elena Rossetti
·