Фото від ШІТорт Каміла з морквою
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 200 г Борошно
- 250 г Морква
- 200 г Цукор
- 100 г Мигдаль подрібнений дуже дрібно; за бажання можна замінити мигдальним борошном
- 3 од. Яйця
- 1 од. Апельсин цедра та сік
- 150 г Рослинна олія
- 1 щіпка Сіль
- 16 г Розпушувач
- Цукрова пудра за смаком
Кроки
Ретельно миємо моркву та очищаємо від шкірки. Подрібнюємо в блендері, додаємо рослинну олію та змішуємо до гладкого морквяного крему.
У мисці збиваємо яйця з цукром на максимальній швидкості до пишної та повітряної маси.
10 хвДодаємо морквяний крем та цедру апельсина, добре перемішуємо.
Поступово всипаємо просіяне борошно, мигдаль, розпушувач та сіль, вимішуючи до однорідності.
Вливаємо апельсиновий сік та добре перемішуємо тісто.
Форму діаметром 24 см змащуємо рослинною олією та присипаємо борошном. Виливаємо тісто.
Випікаємо у духовці, розігрітій до 180 градусів, з конвекцією протягом 45–50 хвилин.
47 хвГотовий торт присипаємо цукровою пудрою та подаємо.
Морквяний торт — це питання довіри до 
моркви як до продукту, а не овоча для борщу. Тут вона не дає текстуру «ти з'їв моркву», вона дає вологість і легку солодкість, на яких тримається все тісто. Без масла і без молока — 
олія й морквяний крем роблять м'якуш, 
борошно й 
мигдаль — тільки каркас.
Вийде це чи ні вирішується на двох етапах: як ви зіб'єте 
яйця з цукром і як домішаєте борошно після того. Якщо яйця недобиті — торт сяде, не підніметься. Якщо борошно вимішувати довго й сильно — вийде гума, бо в борошні прокинеться клейковина, яка тримає форму хліба, а не пухкого торта.
Дехто каже — морквяний торт це нудна дієтична випічка для тих, хто боїться цукру. Ні, бо тут цукру рівно стільки ж, скільки в звичайному бісквіті, просто смак виходить складнішим: 
апельсин, мигдаль і карамелізована на випічці морква дають глибину, яку звичайне тісто саме не дасть.
Форма на 24 см і 8 порцій — це орієнтир для гостей на каву після обіду, не для десерту наприкінці банкету: шматок виходить щільний, ситний, другий просити не завжди схочуть.
Моркву в цей торт не ріжте дрібно й не тріть на тертці заради краси — подрібніть у блендері до крему разом з олією. Чому саме з олією: морква сама по собі суха після подрібнення, вона віддає сік тільки під навантаженням, а олія одразу обволікає клітковину й не дає крему розшаруватись, поки ви несете миску до столу. Якщо моркви у вас молода й соковита — крему вийде більше, тісто стане рідшим, це нормально, просто дайте йому постояти хвилину перед тим, як виливати у форму.
Яйця з цукром збивайте не «поки не стомитесь», а до стану, коли маса тримає слід від віночка кілька секунд і не розтікається одразу. Це та сама бульбашкова структура, яка потім тримає торт, поки 
розпушувач доробляє свою справу в духовці. Міксер на максимальній швидкості тут не розкіш, а необхідність: повільне збивання дає бульбашки, які лопаються раніше, ніж тісто встигне запектись.
Борошно, мигдаль, розпушувач і 
сіль всипайте разом і перемішуйте рухом, що нагадує складання листа, а не замішування тіста на пельмені. Мета — прибрати сухі кишені, а не розвинути клейковину. Якщо мигдалевого борошна нема — дрібно подрібнений мигдаль у блендері дає той самий результат, головне не перетворити його на мигдалеву олію — зупиняйтесь, поки крупинки ще відчутні на дотик.
Апельсин тут не для аромату для галочки, а для кислоти, яка балансує солодкість моркви й цукру, і для соку, який остаточно розводить тісто до потрібної текстури — такого, що стікає з ложки важкою стрічкою, а не ляпає грудками. Цедру знімайте тільки з верхнього, кольорового шару: біла підкладка гірчить і псує весь баланс, який ви щойно вибудували.
Форму змащуйте олією і присипайте борошном, навіть якщо вона з антипригарним покриттям — морквяний торт через вологість і 
цукор найбільш охочий прилипати саме там, де шар найтонший, тобто по краях і на дні з візерунком. Папір для випічки теж підійде, якщо боїтесь ризикувати.
180 градусів з конвекцією — це той режим, де гаряче повітря обдуває торт з усіх боків рівномірно, і він підіймається без горба й без провалу в центрі. Якщо конвекції у вашій духовці нема — піднімайте температуру до 185–190 і орієнтуйтесь не на хвилини з рецепта, а на дерев'яну паличку: вона має вийти з сухими крихтами, не мокрим тістом і не порожньою — суха паличка без крихт означає, що ви вже пересушили верх, поки середина ще була сирою.
Ще від Inès Lambert
·