Фото від ШІКрем-суп із цвітної капусти
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 од. Цвітна капуста
- 1 од. Цибуля-порей
- 700 г Картопля
- 1 л Вода
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Шніт-цибуля за смаком
- Петрушка за смаком
- 1 ст. л. Пекоріно Романо
- Оливкова олія за смаком
- 20 г Вершкове масло
Кроки
У каструлю влити ложку оливкової олії і обсмажити цибулю-порей.
Додати цвітну капусту та картоплю, змолоти чорний перець і додати сіль за смаком.
Залити водою і варити 25 хвилин на слабкому вогні під кришкою.
25 хвЗнявши з вогню, збити зануреним блендером до однорідності.
Повернути на вогонь і уварювати до густоти, часто перемішуючи, додавши грана падано та оливкову олію.
Подавати, посипавши шніт-цибулею або петрушкою; за бажанням — із грінками або панчеттою.
Крем-суп із цвітної 
капусти — це той суп, де вся робота зроблена руками 
порею і 
картоплі, а блендер тільки доводить справу до кінця. Головне тут не рецептура, а терпіння на двох етапах: коли смажите порей, і коли уварюєте суп після блендера. Якщо поспішите — отримаєте водянисту юшку з привкусом сирої цибулі, не крем-суп.
Вийде чи ні — залежить від картоплі більше, ніж від капусти. Картопля тут не для смаку, а для текстури: вона дає крохмаль, який і перетворює 
воду на крем без жодної вершкової грубості. Цвітна капуста без картоплі дасть щось схоже на рідку кашу з капустяним запахом, а не на суп.
Дехто вважає, що крем-суп — це просто "зварити й збити блендером". Ні, бо між цими двома діями є третій крок, і саме він у рецепті названий головним: повернути на вогонь і уварити до густоти. Блендер робить суп однорідним, а вогонь після нього — робить його супом, а не рідиною з пюре.
Порей смажте не до рум'янцю, а до м'якості й прозорості — він має стати ледь солодким і втратити різкість, інакше ця різкість перейде в увесь суп. Сире на вигляд кільце порею в готовому крем-супі — ознака того, що пожаліли хвилину на цьому кроці.
Цвітну капусту розбирайте на суцвіття приблизно однакового розміру — не для краси, а щоб усе зварилося одночасно і нічого не лишилось напівсирим усередині, коли зовні вже розвалюється. Картоплю ріжте не дрібно: дрібні шматки розваряться швидше за капусту і дадуть зайвий крохмаль ще до того, як капуста буде готова.
Варити під кришкою — тут кришка не для тиску, а щоб вода не википала швидше, ніж зваряться овочі: у звичайній каструлі вона й так випаровується активніше, ніж у казані з товстими стінками. Якщо кришки до каструлі немає, накрийте тарілкою — спрацює так само, аби пара не йшла вільно.
Готовність перевіряйте виделкою: картопля і капуста мають легко протикатися, без опору, інакше блендер просто перемеле нерозварені шматки в крупинки, і суп вийде зернистим, а не гладким.
Грана падано можна замінити будь-яким твердим витриманим сиром із вираженим смаком — критерій тут не назва, а солоність і насиченість, які додають глибини без зайвої вершковості. 
Олія — будь-яка без власного запаху, оливкова тут радше для смаку наприкінці, ніж обов'язкова умова.
Масло наприкінці не варіть разом із супом, а вмішуйте вже в гарячий, перед подачею — так воно дає оксамитовість, а не просто розчиняється в загальній масі й губиться. Зелень згори — не прикраса, а свіжість і легка гіркота, яка рятує суп від одноманітної м'якості смаку.
Ще від Inès Lambert
·