Фото від ШІСирні булочки
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 20 г Дріжджі
- 300 мл Вода
- 1 ч. л. Цукор
- 1 ч. л. Сіль
- 75 г Цільнозернове борошно
- 400 г Борошно
- 50 г Вершкове масло
- 1 од. Яйця
- 175 г Чеддер свіжотертий
- ½ жменя Петрушка дрібно нарізана
Кроки
Розмішайте дріжджі в мисці з водою і додайте цукор, сіль та цільнозернове борошно.
3 хвПеремішайте — бажано за допомогою міксера.
Додайте пшеничне борошно і вимішуйте тісто 5 хвилин.
5 хвДодайте вершкове масло, нарізане дрібними кубиками, і вимішуйте тісто ще 5 хвилин.
5 хвЗалиште тісто підніматися на кухонному столі півтори години.
90 хвВикладіть тісто на присипану борошном поверхню і зробіть заглиблення посередині тіста.
2 хвРозбийте яйце у заглиблення і додайте грубо натертий чеддер та петрушку.
2 хвТрохи закрийте тісто навколо начинки і за допомогою скребка для тіста поріжте тісто на дрібні шматочки.
3 хвПеремішайте тісто з начинкою за допомогою скребка і ще раз поріжте тісто скребком.
2 хвРозподіліть порізане тісто на потрібну кількість булочок і перекладіть кожен шматочок на деко з пергаментом.
Залиште булочки підніматися 60 хвилин, накривши чистим рушником.
60 хвВипікайте в розігрітій духовці при 200 градусах з конвекцією приблизно 15–17 хвилин, до золотистого кольору і повної готовності. Подавайте, поки вони ще гарячі й свіжоспечені.
16 хв
Булочки, в які
яйце і сир замішують не зверху, а прямо в тісто — ось у чому тут вся хитрість. Не кладуть начинку в середину кожної булочки окремо, як у пиріжках, а розбивають яйце в ямку посеред цілого шматка тіста, труть туди сир, кидають зелень — і потім ріжуть усе це скребком на шматки. Тому сир і жовток трапляються нерівномірно: десь густіше, десь ледь-ледь. Це не недогляд, це метод.
Вийде чи ні — залежить від того, чи дасте тісту піднятися двічі як слід, а не за годинником. Перший раз — поки не стане вдвічі більшим і м'яким, як мочка вуха, якщо його тицьнути пальцем — ямка повільно вирівнюється сама. Другий раз, уже сформованим булочкам — поки не стануть пухкими на вигляд, трохи тремтять, коли деко посунути. Якщо поставите в духовку раніше — тісто ще "доходитиме" в печі нерівномірно, і булочки вийдуть щільні знизу, бо
дріжджі не встигли розгулятися по всьому об'єму.
Дехто каже — чим більше дріжджів, тим швидше й надійніше підніметься тісто. Ні, бо дріжджі не прискорюють процес, а лише роблять його грубішим: тісто підніметься, але матиме різкий дріжджовий присмак і дірчасту, нерівну м'якушку. Краще дати часу, ніж дріжджам.
Дванадцять булочок — це на компанію за сніданком чи на стіл до чаю, де кожен бере одну-дві. Не розраховуйте з'їсти всі одразу гарячими — хоча, чесно, це найкращий момент для них, поки сир усередині ще тягнеться.
Дріжджі розводять у
воді кімнатної температури не з забобону, а з розрахунку: холодна вода їх приспить, гаряча — уб'є, бо дріжджі — живий організм, а не порошок для хімічної реакції.
Цукор тут не для солодкості булочок, його там на ложку, а для того, щоб дріжджам було що їсти в перші хвилини, поки клейковина тіста ще не утворилась і їм нема за що чіплятися.
Цільнозернове
борошно в тісто кладуть першим, до білого, невипадково — воно важче, грубіше, і якщо замісити все одразу, воно так і залишиться грудками серед білого борошна. А розмочене окремо з дріжджами й водою — встигає набрякнути і рівномірно розійтись. Якщо цільнозернового немає — беріть звичайне пшеничне, просто булочки будуть трохи легші й без того горіхового присмаку, нічого страшного.
Масло додають кубиками і вже після того, як борошно зібралося в тісто, — так воно вбирається поступово, а не розтікається по мисці жирною плівкою, яка заважає клейковині зчепитися. Масло тут можна замінити будь-яким жиром, що застигає при кімнатній температурі й не має власного смаку — маргарином для випічки, наприклад, — а от олію краще не брати, вона не дає тій шаруватості й ніжності, бо не твердне між шарами тіста.
Сир труть, а не ріжуть кубиками, щоб він розподілявся по зрізах тіста тонким шаром, а не окремими грудками, які випадають при формуванні.
Чеддер тут за смак — гострий, солоний, добре тримає форму при випіканні. Якщо чеддера нема — беріть будь-який твердий сир, що добре плавиться і не "пускає воду" на спеці: гауда, твердий сир типу голландського. М'які сири не підійдуть, вони розтечуться й просякнуть тісто замість того, щоб лишитися всередині кишенькою смаку.
Яйце в заглибленні — це не декорація, а зв'язка: воно трохи загусає від тепла тіста і контакту з сиром, тримає начинку компактною, поки ви ріжете і перемішуйте скребком. Звідси й техніка різання скребком, а не ножем чи руками — скребок ріже чітко, не розмазує тісто і не випускає начинку назовні раніше часу.
Духовка з конвекцією на 200 градусах — це температура, за якої поверхня тіста швидко схоплюється скоринкою, а всередині встигає пропектися, перш ніж сир встигне витекти через надто довгий нагрів. Якщо конвекції у вашій духовці немає — піднімайте градусів на 10-15, бо без обдуву гаряче повітря гірше доходить до булочок рівномірно, і орієнтуйтесь не на хвилини, а на колір: верх має стати рівномірно золотисто-рудим, а не блідо-жовтим — блідий колір означає, що всередині тісто ще сире, хоч зовні вже тепле на дотик.
Ще від Lucas Moreau
·