Страччетті з курячої грудкиФото від ШІ

Страччетті з курячої грудки

Порцій: 2 Приготування 20 хв М'ясо
Містить: глютен
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Страччетті з курячої грудки — інгредієнти: Куряча грудка, Борошно, Оливкова олія, Розмарин, Шавлія, Петрушка

Кроки

  1. Нарізати курячу грудку тонкими смужками.

  2. Обваляти смужки курятини в борошні з усіх боків і відкласти вбік.

  3. На сковороді злегка обсмажити дрібно нарізану цибулю в оливковій олії разом із розмарином і шавлією до золотистого кольору.

  4. Додати обвалену в борошні курятину й обсмажувати кілька хвилин, перевертаючи виделкою, до рум'яної скоринки.

  5. Влити біле вино і продовжувати готувати, даючи йому випаруватися.

  6. Посолити й поперчити до смаку, час від часу перемішувати, за потреби доливати трохи води. Готувати до повної готовності (74 °C).

  7. Подавати одразу, прикрасивши листочками петрушки.

Straccetti — це італійська відповідь на питання «що зробити з курячою грудкою, щоб вона не нагадувала підошву». Назва означає «ганчірочки» — і це вже підказка: смужки тонкі, готуються хвилини, а не варяться до втоми. Страва рятує від головного гріха курячої грудки — сухості, бо весь механізм тут побудований так, щоб м'ясо не встигло її втратити.

Вийде — якщо нарізати тонко і не тримати на вогні довше, ніж треба. Не вийде — якщо грудку кинути товстими шматками й сподіватися, що вона «протушкується» у вині. Вино тут не варить, воно лише деглазує сковороду й додає кислинки, поки м'ясо вже готове.

Два учасники процесу: борошно і вогонь. Борошно — не для хрусткої шкуринки, як у котлеті, а щоб затримати сік усередині смужки й допомогти соусу загуснути, коли вино зустрінеться з ним на сковороді. Вогонь — середній-вище середнього, такий, щоб м'ясо одразу схопилося скоринкою, а не почало пускати воду й тушкуватися у власному соку.

Курку беріть грудку — вона тут не випадково, бо нарізана тонко й швидко обсмажена, вона не встигає стати сухою, на відміну від довгого тушкування. Нарізайте впоперек волокон, смужками завтовшки з мізинець: товщі — і середина не встигне прогрітися, поки скоринка вже підгорить, тонші — пересушите за секунди.

Борошно — звичайне пшеничне, будь-яке, що є в хаті. Не обвалюйте товстим шаром: трохи, щоб припорошило, струсіть зайве. Товстий шар дасть клейкі грудки замість легкої загусної плівки, яка потім зв'яже вино в підливу.

Олія — оливкова за традицією, бо страва італійська й олія там не просто жир, а частина смаку. Якщо олії без запаху олійних рослин шкода — умова проста: будь-яка олія без власного запаху, що витримує нагрів, рафінована соняшникова підійде не гірше технічно, просто смак трохи зміниться.

Розмарин і шавлія — не декор, а аромат, який розкривається саме в гарячій олії до того, як туди потрапить м'ясо. Якщо свіжих нема — сухі теж працюють, тільки кладіть менше й раніше, бо сухі трави гіркнуть від довгого смаження сильніше за свіжі.

Цибуля половинкою цибулини на дві порції — це не основа смаку, а фон, легка солодкувата підкладка під м'ясо. Нарізайте дрібно й не доводьте до рудого кольору, золотистого досить — тут вона не самостійна страва, а компанія для курки.

Вино — сухе біле, і головна його робота — випаруватися, забравши із собою спирт і залишивши кислотність, яка знімає жирність олії й підкреслює м'ясо. Хтось скаже — можна й без вина, обійтися водою. Можна, тільки це вже буде інша страва: без кислинки вийде прісніше, і підливу тоді краще підкислити краплею лимона.

Готовність перевіряйте не годинником, а виглядом: смужки стають білими наскрізь, без рожевих прожилок, соку виділяється мало і він прозорий. Орієнтир у 74°C — це нижня межа безпеки для курятини, а не сигнал таймера; дотримуйтесь його, якщо є термометр, а якщо ні — довіртеся розрізу найтовщої смужки.

Ще від Kofi Asante

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu