Курячий рулет з грибами та фонтіноюФото від ШІ

Курячий рулет з грибами та фонтіною

Порцій: 6 Приготування 70 хв М'ясо
Містить: молоко
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Курячий рулет з грибами та фонтіною — інгредієнти: Куряча грудка, Гриби, Фонтіна, Розмарин, Біле вино, Петрушка
  • 1 од. Куряча грудка
  • 420 г Гриби
  • 130 г Фонтіна
  • Розмарин за смаком
  • 1 склянка Біле вино
  • Петрушка за смаком
  • 2 зубчик Часник
  • Оливкова олія за смаком
  • Сіль за смаком
  • Чорний перець за смаком
  • Шинка за смаком

Кроки

  1. Дрібно подрібнити один зубчик часнику і обсмажити його на сковороді з двома столовими ложками оливкової олії.

  2. Додати печериці, попередньо нарізані скибочками, посолити, поперчити і обсмажувати на сильному вогні.

    10 хв
  3. Додати подрібнену петрушку до грибів.

  4. Підготувати курку: вирізати два шматки з грудки і відбити їх кухонним молотком між листами пергаментного паперу.

  5. Посолити і поперчити курячі шматки.

  6. Викласти шар обсмажених грибів на курку, а зверху покласти скибочки фонтіни.

  7. Завершити начинку шинкою.

  8. Обережно згорнути курячі шматки в рулети і міцно зав'язати їх кухонним шпагатом.

  9. Вкласти розмарин під шпагат.

  10. Викласти рулети у форму для запікання з пергаментним папером, додати часник, розмарин, оливкову олію, сіль і перець.

  11. Запікати при 180 градусах.

  12. Додати біле вино в форму.

  13. Продовжити запікання до повної готовності (внутрішня температура 74°C).

  14. Дати рулету відпочити кілька хвилин.

  15. Знімати шпагат і нарізати курку скибочками.

  16. Подавати, поливши соусом з форми для запікання, скропивши оливковою олією, з додатковими грибами та гілочками розмарину.

Курячий рулет — це спосіб витягнути із сухої грудки те, чого в ній самій немає: соковитість і характер. Грудка без шкіри й кістки — м'ясо бідне на жир, і якщо просто смажити шматок цілим, середина встигне пересохнути, поки зовнішність дійде. Рулет вирішує це інакше: ви розкриваєте м'ясо тонким шаром, і те, що мало б бути «серединою», стає поверхнею з начинкою — а справжня середина це вже гриби, сир і шинка, яким пересихати нема куди.

Відбивання тут не для ніжності — для товщини. Молотком ви не м'якшите волокна, а розгортаєте шматок в рівний пласт: товще в одному місці — тонше в іншому, і при запіканні товста ділянка лишиться сирою, поки тонка пересохне. Пергамент зверху й знизу — щоб м'ясо не рвалося і сік зі сковороди не летів по кухні.

Фонтіна тут не випадково: це сир, який плавиться без грудок і без олійних калюж — просто тягнеться. Якщо такого немає, шукайте за критерієм «плавиться однорідно, без розшарування на олію й білок» — моцарела чи гауда теж підійдуть, хоч характер буде інший.

Вийде чи ні — вирішується на двох моментах: щільно зав'язаний рулет (інакше начинка витече швидше, ніж м'ясо дійде) і температура в центрі, а не час на годиннику.

Печериці смажте на сильному вогні — і це не примха, а боротьба з водою. Гриб на 90% складається з вологи, і на слабкому вогні ця волога випаровується повільно: гриб не смажиться, а тушкується у власному соку, стає гумовим і сірим замість рум'яного. Сильний вогонь випаровує воду швидко, поки гриб ще не встиг звариться — ось звідки той горіховий присмак замість водянистого.

Шинка в начинці — не для кількості шарів. Вона солона й трохи жирна там, де грудка й гриби пісні, і при нагріванні віддає частину жиру всередину рулета. Якщо шинки немає, беріть будь-яке тонко нарізане підсолене м'ясо з власним жиром — бекон теж спрацює, хоч і додасть диму.

Часник у начинку йде обсмаженим, а не сирим — сирий часник при короткій обсмажці гіркне різко, обсмажений на олії встигає віддати аромат олії, а не кухні. Другий зубчик — уже в формі для запікання, цілим чи роздавленим, він там для соусу, не для начинки.

Вино наливають не одразу, а вже в формі, після того як рулети трохи підрум'яняться в духовці. Рання волога заважає підрум'янюванню — м'ясо в рідині не запікається, а парується, і рум'яної скоринки не буде. Вино тут виконує економічну роль звичайного соусу зі сковороди: кислота розчиняє пригорілий сік, перетворюючи його на основу для підливи, якою потім і поливають готову страву.

Дехто каже — «проткни рулет ножем, якщо сік прозорий, готово». Ні, тому що прозорість соку залежить ще й від того, скільки часу м'ясо відпочиває, і легко обманює. Орієнтир один — внутрішня температура близько 74°C, її міряють термометром у найтовщій частині рулета, а не на око.

Відпочинок після духовки — кілька хвилин, і це не формальність. Гаряче м'ясо, якщо різати одразу, виштовхує сік на тарілку ножем, і рулет лишається сухим попри всю вашу роботу. За кілька хвилин волокна встигають розслабитись і втримати сік усередині — тож терпіння тут такий самий інгредієнт, як сир чи вино.

Ще від Nora Vasquez

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu