Скалопіні з виноградомФото від ШІ

Скалопіні з виноградом

Порцій: 4 Приготування 20 хв М'ясо
Містить: глютен, молоко
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Скалопіні з виноградом — інгредієнти: Телятина, Борошно, Розмарин, Часник, Ялівець, Виноград

Кроки

  1. У блендері змішати борошно з голочками розмарину і 3 розтовченими ягодами ялівцю до однорідної суміші.

  2. Телятину покласти між двома листами пекарського паперу і відбити кухонним молотком, щоб шматочки стали тоншими.

  3. Обваляти телятину в ароматизованому борошні, притискаючи долонями з обох боків.

  4. У широкій антипригарній сковороді розтопити половину вершкового масла з ложкою оливкової олії, рештою ягід ялівцю і роздавленими зубчиками часнику.

  5. Обсмажити телятину з обох боків на середньому вогні, обережно перевертаючи лопаткою. Готову телятину зняти зі сковороди, посолити і поперчити.

  6. Подрібнити в блендері ягоди винограду, залишивши десяток штук цілими, а отриманий сік процідити через сито.

  7. У сковороду влити виноградний сік, додати подрібнені листочки розмарину і решту вершкового масла, довести до легкого кипіння.

  8. Покласти телятину назад у сковороду, додати залишені ягоди винограду цілими або розрізаними навпіл і готувати 1 хвилину, поливаючи соусом.

    1 хв
  9. Подавати скалопіні одразу, поки гарячі.

Скалопіні — це тонкі шматочки телятини, які готуються за хвилину-дві на кожен бік, тому вся робота переноситься туди, де її не видно: у підготовку м'яса і борошна. Страва вирішує одну проблему — як зробити телятину соковитою, а не гумовою, за ті лічені хвилини, що вона стоїть на вогні.

Відбивання телятини — не для краси і не для того, щоб здаватись щедрішим на порцію. Тонший шматок прогрівається швидше, і білок встигає схопитись з усіх боків, перш ніж середина втратить вологу. Товстий шматок на такому швидкому вогні або лишиться сирим усередині, або встигне висохнути ззовні, поки дочекається.

Борошно з розмарином і ялівцем — це не панірування заради хрусткості, а тонкий бар'єр, який бере на себе перший контакт з гарячою поверхнею і не дає соку вискочити з м'яса одразу. Заодно воно потім згущує сік, що стікає в сковороду, — звідси й соус, майже без зайвих рухів.

Виноградний соус тут не прикраса і не експеримент заради вигадливості. Кислий сік винограду швидко закипає й дає легку кислинку, яка врівноважує жир масла і олії — те саме, що робить лимон до риби, тільки м'якше й солодше.

Телятина береться не випадково: вона тонкокнижна за структурою, менш жилава за яловичину, тому добре приймає відбивання без розривів. Якщо телятини немає, беріть пісну свинячу вирізку або куряче філе — головне, щоб шматок був без грубих прожилок, бо саме вони рвуться при відбиванні й потім стягують м'ясо на сковороді.

Борошно для соусу — звичне пшеничне, 80 грамів на 600 грамів м'яса — це запас, не все піде в сковороду, частина лишиться на обробній дошці. Голочки розмарину й ялівець перемелюються з борошном саме для того, щоб аромат розподілився рівномірно, а не осів грудочками на поверхні м'яса — отак на ній спалахне і згорить раніше, ніж встигне віддати смак.

Ялівцеві ягоди — це не обов'язковий інгредієнт для імпровізації, а конкретна прив'язка до дичини й телятини в італійській кухні: їхня хвойна гіркота тримає баланс проти солодкого винограду. Якщо ягід немає, краще просто прибрати їх з рецепта, ніж замінювати чимось іншим — заміни тут не підбереться.

Вершкове масло ділиться навпіл свідомо: перша половина — для смаження разом з оливковою олією (олія підіймає температуру димлення масла, не даючи йому горіти і гіркнути), друга — йде в соус уже наприкінці, для глянцю і м'якості. Якщо олії без запаху немає, можна взяти рафіновану соняшникову — головне, щоб вона сама по собі нічим не пахла і не заважала розмарину й ялівцю.

Виноград обирайте без кісточок, темний або світлий — за смаком, адже у блендер піде більшість ягід, і насінини там зайві. Десяток цілих ягід, які додаються наприкінці, не встигають розм'якнути за ту хвилину прогрівання — вони дають у готовій страві свіжий, майже холодний контраст до гарячого соусу й м'яса.

Дехто каже — скалопіні треба тримати на вогні довше, щоб напевне просмажилось. Ні, бо тонкий шматок телятини готовий, щойно втратив рожевий відтінок і пружно піддається на натискання лопаткою; зайва хвилина на сковороді висушує волокна швидше, ніж встигне змінитись колір соусу.

Ще від Kofi Asante

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu