Фото від ШІБургери з нутом, морквою і тунцем
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 100 г Нут відварений
- 100 г Морква
- 30 г Тунець без рідини
- 25 г Панірувальні сухарі
- 1 ч. л. Імбир
- в'ялені томати за смаком
- Рукола за смаком
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- 4 од. Булочка для бургера
Для веганського майонезу

- 150 мл Соєве молоко
- 210 мл Рослинна олія
- 3 ст. л. Лимонний сік
- 1 щіпка Куркума за бажанням
Кроки
Подрібніть у блендері нут, очищену моркву та тунець із оливковою олією до однорідної маси
Додайте панірувальні сухарі, імбир і сіль, перемішайте
Сформуйте бургери за допомогою формочки
На сковороді підсмажте булочки, потім обсмажте бургери з обох боків до готовності
Для веганського майонезу влийте соєве молоко, додайте рослинну олію й лимонний сік, збийте блендером до густої консистенції
За бажанням додайте щіпку куркуми до майонезу
Намастіть булочку майонезом, викладіть в'ялені томати та руколу
Додайте бургер і накрийте верхньою частиною булочки
Подавайте бургери гарячими, щойно приготованими
Це не м'ясний бургер і не вдавайте, що він має ним бути.
Нут,
морква й трохи
тунця тут — не заміна фаршу, а своя історія: овочево-бобова котлета, яка тримає форму завдяки крохмалю нуту і клейковині
сухарів, а тунець дає їй те, чого немає у звичайному овочевому бургері — присмак моря і трохи білка, який тримає соковитість.
Питання «вийде чи ні» тут не про смак — смак тут простий і чесний. Питання — чи розвалиться котлета на сковорідці. І відповідь залежить від одного: скільки вологи ви залишили в масі. Нут після варіння тягне воду, морква теж її віддає при нагріванні. Якщо не відкинути зайву рідину й не дати сухарям її вбрати хоч кілька хвилин, маса буде м'якою, як каша, і на сковороді розповзеться замість того, щоб тримати край.
Другий момент, де ламається результат, — майонез без яйця. Класична емульсія тримається на лецитині жовтка, тут його нема, і сполучна роль переходить до соєвого білка в молоці. Він працює тільки якщо
олію вливати поступово, тонкою цівкою, під час збивання, а не одним махом. Залиєте все одразу — отримаєте олію, що плаває окремо від молока, і назвати це майонезом буде складно.
Нут візьміть уже відварений, м'який, такий, що розтирається пальцями, — твердий зерном блендер просто пожує, а клейкості не дасть. Якщо нут власної варки, дайте йому стекти добре, бо саме його волога — головний ворог форми котлети. Консервований з банки теж годиться, тільки промийте, щоб забрати зайву
сіль і той слизький розсіл, який теж додає вологи, де її не треба.
Морква тут не для смаку в першу чергу, а для текстури й кольору: вона дає котлеті трохи солодкості й тієї приємної щільності, яку самим нутом не отримаєш — нут без неї розсипчастий, а не щільний. Треба її подрібнити разом з нутом до однорідності, а не лишати шматочками — інакше котлета трішки кришиться саме в місцях, де волокно моркви не зв'язане з іншою масою.
Тунець без рідини — це не консерва «у маслі з юшкою», а той відціджений шматок, що вже практично сухий. Якщо у вас тунець в
олії, віджміть її добре через сито чи паперовий рушник: зайва жирність — ще одна причина, чому котлета розповзається, а не тримається купи. Тунця тут небагато, 30 грамів на всю порцію, тобто це не рибна котлета з домішками, а овочева з морським акцентом — не чекайте виразного смаку риби, його там і не повинно бути багато.
Сухарі — єднальна речовина, і хоч це виглядає як дрібниця «за смаком», насправді їхня кількість — це і є той регулятор, яким ви керуєте густотою маси. Замало — котлета плаває, забагато — суха й твердне, як пиріг. Орієнтуйтеся на масу: вона має ліпитися в руці, як пластилін, не прилипаючи і не розтікаючись.
Імбир тут не для гостроти — відчутної гостроти від чайної ложки й не буде, — а для того легкого аромату, що віддаляє страву від «просто овочева котлета» у бік чогось більш пряного. Якщо свіжого імбиру нема, сухий мелений підійде, тільки менше: сухий концентрованіший.
Соєве молоко в майонезі можна замінити будь-яким рослинним без власного яскравого смаку — овес чи рис теж працюють, головне, щоб не перебивало лимон і олію своїм смаком. Олію беріть без запаху, не оливкову першого віджиму — та заб'є все своєю гіркотою, тут потрібна нейтральна основа, щоб лимонний
сік і
куркума лишились на першому плані.
В'ялені томати й
рукола — це не прикраса для фотографії, а той кислий і гіркуватий акцент, якого бургеру без м'яса особливо не вистачає: без нього страва виходить рівною, одного тону, без того зачепу, що тримає інтерес до останнього шматка.
Ще від Liam Murphy
·