Фото від ШІХолодний соус з маринованими огірками
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 100 мл Мариновані огірки дрібно нарізаних
- 1 од. Яблуко крупно натерте
- 1 од. Морква дрібно нарізана
- 200 мл Крем-фреш кремфреш
- 2 ст. л. Майонез
- 25 г Каперси дрібно нарізаних
- 1 ч. л. Цукор
- 1 ч. л. Куркума
- 1 щіпка Каррі середньої гостроти
- 1 щіпка Зіра (кумин)
- Сіль
- Чорний перець
Кроки
Покладіть мариновані огірки, яблуко та моркву в кухонний комбайн і подрібніть до дрібної фракції. Перекладіть подрібнені інгредієнти в миску, додайте крем-фреш та майонез, добре перемішайте і наприкінці приправте спеціями.
Рецепт виходить приблизно на 3 дл.
Ремулад — це не соус у звичному розумінні, де щось варять і загущують. Це холодна суміш, яка тримається купи просто тому, що сметана з
майонезом достатньо густі, щоб обійняти собою дрібно нарізані огірки,
яблуко й
моркву і не дати їм плавати окремо. Тому вийде він майже завжди — провалити таке важко, якщо не полінуватись на етапі нарізки.
А ось нарізка — це і є вся справа. Назва «ремулад» у Франції колись і означала щось на кшталт «гостра приправа, яку перемелюють» — звідси й комбайн у рецепті, і логіка, що все має бути дрібним, майже як крупа, а не шматками, які доведеться розжовувати окремо від соусу.
Дехто думає, що ремулад — це просто майонез із чимось хрустким. Ні, бо саме кисломолочна основа — сметана чи
кремфреш — дає йому ту легку кислинку, яка не дає страві здатись важкою, а сам майонез тут лише зв'язка, а не головний смак.
Огірки беріть
мариновані, не солоні і не свіжі — саме оцтова кислота дає той різкий, чистий акцент, який не сплутаєш ні з чим. Якщо під рукою тільки солоні — теж вийде, просто додайте трохи оцту чи лимонного соку, бо без кислинки соус стане прісним і нудним.
Яблуко треба крупно натерти, а не нарізати, тому що натерте яблуко швидше віддає сік і краще змішується з основою, не залишаючись окремими шматочками. Яке яблуко брати — те, що є, головне, щоб не борошнисте й не зовсім солодке: трохи кислоти в яблуці тут теж на користь, а не випадковість.
Моркву ріжте дрібно саме ножем, а не комбайном до кашки — вона має давати легкий хрускіт, той самий, заради якого взагалі варто було робити соус із овочами, а не просто купити
майонез. Якщо моркву перебити в пюре, вона розчиниться в масі і ви втратите текстуру, заради якої все й затівалось.
Сметана чи
кремфреш — тут питання густини, а не принципу. Кремфреш густіший і менш кислий, тому соус із ним буде оксамитовішим. Будь-яка густа кисломолочна основа без зайвої кислотності підійде — хоч грецький йогурт, якщо він досить щільний і не водянистий.
Каперси додають солону різкість, схожу на ту, що дають огірки, тільки концентрованішу — тому їх і беруть мало, 25 грамів на всю порцію, а не жменю. Якщо капперсів немає, можна обійтись і без них, просто трохи додати
солі, розуміючи, що того особливого «морського» акценту вже не буде.
Спеції — курку́ма,
карі,
кумин — тут не для гостроти, а для кольору і теплого фонового аромату, який не перебиває основний смак, а підтримує його. Насипайте їх наприкінці, після того як все вже змішано, бо спеції, кинуті в холодну сметанну масу занадто рано, просто осядуть грудочками, а не розійдуться рівномірно.
Ще від Marta Kowalczyk
·