Фото від ШІКремові спагетіні з кабачками та робіолою
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 350 г Макарони
- 90 г Робіола
- 3 од. Кабачок
- 1 од. Шалот
- Оливкова олія за смаком
- 20 г Кедровий горіх
- Петрушка за смаком
- Майоран за смаком
- 1 ст. л. Пармезан
Кроки
Кабачки помити, обрізати кінчики й нарізати тонкими кружечками, шалот нарізати якомога тонше.
Обсмажити все на невеликій кількості оливкової олії в сковороді.
Додати трохи теплої води й довести до готовності.
Відварити спагетіні до стану аль денте, злити воду та викласти пасту в сковороду.
Перемішати пасту з робіолою, пармезаном, кедровими горіхами, посипати петрушкою та майораном.
За потреби додати ложку води від варіння пасти.
Це
паста для буднього вечора, коли
кабачків повний холодильник і хочеться чогось вершкового без вершків.
Робіола тут не для розкоші — це крем'янистий сир, який тане від тепла пасти й сам стає соусом, без борошна, без збивання, без ризику, що відшарується. Якщо температура в сковороді правильна, вийде обов'язково — це не та страва, де можна схибити технікою.
Головне, що вирішує результат — не кабачки й не паста, а момент, коли ви їх з'єднуєте. Кабачок треба довести до м'якості, що піддається вилці без опору, але ще тримає форму кружечка, а не розпадається в кашу.
Шалот під ним має стати прозорим і солодким — це ознака, що цукор у ньому почав карамелізуватись, а не горіти.
Дехто вважає, що кабачки треба обсмажувати на сильному вогні до рум'яної скоринки, як стейк. Ні, бо кабачок на 95% вода, і при сильному жарі ви просто випарите цю воду швидше, ніж встигне розм'якнути м'якуш — отримаєте сухі в'ялі кружечки замість ніжних. Тут вогонь потрібен середній, такий, щоб шкварчало тихо, а не репетувало.
Кабачки — основа, і тут важить не сорт, а вік овоча. Молодий кабачок, той, що легкий і блищить шкіркою, не має насіння й гіркоти, його навіть не обов'язково чистити. Старий, товстий — там серцевина з насінням, яку краще вирізати, бо вона водяниста й несмачна, розвариться в сковороді в нічого.
Шалот тут не просто цибуля для запаху. Він м'якший і солодший за ріпчасту, тане швидше, не дає гострого присмаку. Якщо шалоту немає — беріть звичайну цибулю, але тоді ріжте тонше й тримайте довше на вогні, щоб встигла пройти той самий шлях до прозорості й солодкості.
Робіола — італійський сир, м'який, як густа сметана, без кірки. Якщо його немає в магазині поруч — беріть будь-який свіжий вершковий сир без витримки: маскарпоне, крем-сир, навіть жирний домашній сир, перетертий блендером. Критерій простий: сир має плавитись від тепла, а не плавати грудочками. Твердий сир типу
пармезану тут соусу не зробить — він для цього і не призначений, його місце — зверху, для солоності й глибини смаку.
Кедрові
горіхи дають хрумкість і легку смолянисту гіркуватість, яка розбиває суцільну вершковість сиру. Якщо кедрові дорогі чи недоступні — підійде будь-який горіх, обсмажений насухо до появи запаху: мигдаль порубаний, волоський, навіть насіння соняшника на крайній випадок. Головне — контраст текстури, а не конкретна назва на пачці.
Вода від варіння
пасти — не формальність, а інструмент. У ній розчинений крохмаль зі спагетіні, і саме він дозволяє соусу з сиру та
олії зчепитися з пастою, а не стекти на дно тарілки окремою калюжею. Тому її додають не для рідкості, а для зв'язку — ложка за раз, дивлячись, як соус обгортає спагетіні рівномірно, блискучою плівкою, без розшарування на олію й сир окремо.
Терпіння тут потрібне в одному місці: не поспішайте викладати пасту в сковороду, щойно кабачки стали м'якими зовні. Дайте їм постояти на вогні ще трохи, поки шалот справді стане рудуватим і солодким на смак, а не просто прозорим — різниця в смаку між цими двома станами більша, ніж здається з вигляду.
Ще від Kofi Asante
·