Фото від ШІЕклери
Інгредієнти
- 100 мл Молоко
- 100 мл Вода
- 80 г Вершкове масло
- 20 г Цукор
- 1 щіпка Сіль
- 110 г Борошно
- 160 г Яйця
- 15 г цукрова пудра для посипання
- 0.5 стручка ванільний стручок
Ванільний крем
- 60 г Цукор
- 3 од. яєчні жовтки
- 15 г Кукурудзяний крохмаль
- 250 мл Молоко
Шоколадна глазур
- 100 мл солона карамель
- 90 г Чорний шоколад дрібно нарізаний
- 100 мл вершки для збивання
- 10 г Глюкозний сироп
Кроки
Увімкніть духовку на 200 градусів (звичайний режим).
Налийте молоко та воду, додайте масло і доведіть до кипіння. Додайте цукор і сіль, перемішайте, поки цукор розчиниться. Зніміть з вогню, просійте борошно.
Перемішайте до однорідності, поверніть на вогонь і перемішуйте, поки тісто не почне відлипати від дна й не досягне температури 75 градусів.
Зніміть каструлю з вогню і дайте тісту охолонути на столі 5 хвилин. Поступово підмішуйте збиті яйця невеликими порціями, добре вимішуючи кожну порцію, перш ніж додати ще.
5 хвПеремішуйте, поки тісто не стане однорідним, еластичним і достатньо щільним, щоб тримати форму при видавлюванні.
Перекладіть тісто в кондитерський мішок із зірчастою насадкою 10 мм з багатьма жолобками і видавіть довгасті смужки завдовжки приблизно 10 см на деко, вистелене пергаментом. Просійте цукрову пудру зверху.
Поставте в духовку і відразу зменшіть температуру до 175 градусів, випікайте близько 28–30 хвилин, доки еклери не стануть гарного золотистого кольору.
29 хвВийміть еклери з духовки і дайте їм повністю охолонути на решітці. Зробіть по три проколи в нижній частині кожного тістечка, щоб випустити пару — це запобігає осіданню еклерів, а крізь ці отвори пізніше вводитимете начинку.
Ванільний крем: розріжте стручок ванілі та вискребіть зернята. Перемішайте зернята з цукром, щоб вони розділилися. У каструлі добре перемішайте ванільний цукор, яєчні жовтки і кукурудзяний крохмаль.
Влийте молоко і повільно нагрівайте до кипіння, постійно помішуючи, доки крем не загусне. Дайте йому повільно покипіти кілька хвилин, помішуючи, потім перелийте у миску, накрийте поверхню харчовою плівкою і поставте в холодильник, доки крем повністю охолоне.
Шоколадна глазур: у каструлі нагрійте вершки для збивання і глюкозний сироп майже до кипіння. Вилийте цю суміш на шоколад у мисці і перемішайте до однорідної блискучої глазурі.
Наповнені еклери: видавіть трохи карамельного крему в кожен із трьох отворів на дні тістечок. Потім додайте туди ж ванільний крем.
Занурте поверхню еклерів у шоколад і подавайте смачні тістечка.
Еклер — це заварне тісто, яке вирішує одну задачу: стати порожнистою трубочкою з тонкою хрусткою шкіркою, щоб туди помістився крем, а не тісто саме себе з'їло зсередини. Вийде чи ні — вирішується не в духовці, а раніше, на плиті, коли ви варите заварювальну основу.
Дехто каже — заварне тісто вередливе, не кожному дано. Ні, воно просто не прощає вгадування на око там, де треба градусник чи хоча б пальцем перевірити. Все тісто тримається на одному фізичному фокусі:
борошно заварюється гарячою рідиною з жиром,
крохмаль клейстеризується, і виходить щільне еластичне тісто, яке під час випікання пускає пару зсередини — і ця пара роздуває порожнину. Не духовка робить еклер порожнистим, а
вода, яка була замішана в тісто і яка перетворюється на пар.
Друга половина страви — крем і глазур — це вже не хімія, а терпіння й охолодження. Заварний крем треба повністю остудити, інакше він потече в гарячу порожнину еклера і розмочить ту саму шкірку, яку ви щойно з такими зусиллями висушили в духовці. Тож якщо квартира маленька й холодильник завантажений — закладайте на це час, бо тут він не формальність, а частина рецепту.
Масло в заварювальній основі — не для смаку, хоч і для нього теж. Головне — жир обволікає частинки
крохмалю і борошняного
білка, не дає їм злипатися в грудки, коли ви всипаєте
борошно в киплячу рідину. Будь-яке вершкове масло підійде, аби не маргарин з високим вмістом
води — він поведеться інакше і тісто вийде рідшим, ніж треба.
Борошно заварюють прямо на вогні до того моменту, коли маса починає відлипати від стінок каструлі й на дні лишається тонка плівка. Орієнтир на градуси тут приблизний, бо в домашній каструлі замість казана термометр на дно не дуже й поставиш рівно — довіряйте радше оку: тісто зібралося в єдину кулю, блищить, не прилипає до рук.
Яйця вводьте тільки в охолоджене тісто і частинами — це не примха, а захист від тих самих яєць: білок згортається при високій температурі, і якщо лити в гаряче тісто, ви отримаєте яєчню, замішану в борошно, а не гладке тісто. Кількість яєць у рецепті — орієнтовна, бо борошно в різних пачках по-різному вбирає вологу. Правильна консистенція — тісто стікає з лопатки широкою стрічкою і через кілька секунд слід затягується. Якщо тісто рідкіше — еклер розпливеться на деку замість того, щоб тримати форму.
Два етапи температури в духовці — це не забаганка, а послідовність двох різних задач. Перші хвилини на вищій температурі швидко утворюють шкірку й запускають пару всередині, яка штовхає тісто вгору. Нижча температура потім — щоб тісто всередині встигло пропектися, не підгорівши зовні. Відкривати духовку в цей час не можна: холодне повітря — і еклер осяде, бо пара всередині різко охолоне й перестане тиснути на ще не затверділі стінки.
Ванільний
стручок можна замінити якісним екстрактом або навіть ваніліном — головне, щоб запах був справжнім, а не хімічно солодким, бо в заварному кремі аромату більше нема за що зачепитися. Крохмаль у кремі — не для густоти заради густоти, а щоб
жовтки не згорнулися в крупинки при нагріванні: крохмаль обволікає білок так само, як масло обволікало борошно в тісті.
Шоколадна глазур з
вершками і глюкозним
сиропом — це класичний ганаш, і глюкоза тут не для солодкості, а щоб глазур не кристалізувалася і лишалася блискучою й трохи тягучою навіть охолола. Немає глюкозного сиропу — підійде трохи меду або просто обійдіться без нього, глазур вийде менш глянцевою, але смак не постраждає.
Ще від Inês Carvalho
·