Фото від ШІФаршировані картоплини
Інгредієнти

- 4 од. Картопля близько 200 г кожна
- 60 г Прошуто
- 80 г проволоне
- 1 ч. л. Петрушка
- 3 од. Шніт-цибуля
- 4 од. Базилік
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Оливкова олія за смаком
- 1 ст. л. Пармезан
Кроки
Картоплю помийте і відваріть у підсоленому окропі близько 30 хвилин, доки вона не стане м'якою.
30 хвДайте картоплі охолонути, розріжте кожну бульбу вздовж навпіл і вийміть м'якоть ложкою, залишаючи невеликий бортик.
М'якоть розімніть виделкою, додайте прошуто, проволоне, шніт-цибулю, базилік, петрушку, сіль і перець, перемішайте.
Наповніть картопляні човники начинкою, формуючи гірку зверху.
Викладіть фаршировану картоплю на змащену олією деко, посипте залишеним проволоне і пармезаном, полийте оливковою олією.
Запікайте у розігрітій до 170 градусів духовці з конвекцією протягом 30 хвилин.
30 хвДоведіть до золотистої скоринки під грилем протягом 2-3 хвилин.
3 хвПодавайте фаршировану картоплю гарячою.
Картопля, запечена у власній шкірці — це спосіб отримати і гарнір, і начинку з одної бульби, без зайвого посуду. Вийде страва, яка тримає форму на тарілці і не розповзається, якщо не полінуватися на одному етапі: вийняти м'якоть так, щоб бортик лишився цілим, а не розвалився разом з начинкою.
Головний ризик тут не смак — присмачити сир із
прошуто важко зіпсувати. Ризик у тому, що шкірка картоплі лопне або розмокне, і човник перетвориться на кашу на деку. Другий ризик — начинка пересохне в духовці, поки чекає золотистої скоринки.
На чотирьох людей — чотири картоплини вагою з долоню кожна, по одній на тарілку. Це не закуска на один укус, а повноцінний гарнір або легка самостійна страва, якщо додати салат.
Картоплю для такого варять цілою, в шкірці, і це не забаганка. Шкірка тут — форма, у яку ви потім заливаєте начинку, і поки картоплина ціла, вона вариться рівномірно: вода проникає через шкірку повільно, тому бульба встигає зваритися до м'якого в середині, не розкисаючи зовні. Якщо почистити й розрізати до варіння — отримаєте варену картоплю без форми, і фарширувати буде нічим.
Готовність перевіряйте не хвилинами, а ножем або шпажкою: вона має входити в найтовстішу частину бульби без опору, як у масло. Тридцять хвилин — це орієнтир для картоплі середнього розміру, у вас може піти й сорок, якщо бульби крупніші. Головне — дати їй охолонути перед тим, як різати: гаряча м'якоть розвалюється разом зі шкіркою, холодна тримає форму, і бортик лишається цілим.
Прошуто тут не для ваги, а для
солі й жиру іншого характеру, ніж звичайна шинка, — воно тонке й підсихає, а не варить начинку зайвою вологою. Якщо прошуто немає, беріть будь-яку сиров'ялену шинку, нарізану тонко, — критерій простий: щоб жир був м'який і танув, а не плавився шматками.
Проволоне плавиться гладко й тягнеться, не пускаючи зайву рідину, тому начинка не розтікається по деку. Якщо проволоне немає, беріть будь-який твердий сир, що добре плавиться без розшарування на
олію й білок, — моцарела для цього трохи вологіша, але теж підійде.
Зелень —
петрушка,
шніт-цибуля,
базилік — тут не для краси, а для свіжості на контрасті з запеченим сиром і м'ясом: без неї начинка буде смачною, але однотонною, як страва без контрасту кислоти.
Пармезан зверху — це не ще один сир, а скоринка: він підгорає швидше за проволоне й дає той рудий колір, заради якого й тримають деко під грилем останні хвилини.
Грилем картоплю доводять наприкінці, а не запікають під ним увесь час, тому що гриль — це сильний верхній жар, який рум'янить поверхню швидше, ніж встигає прогрітися все деко. Якщо лишити картоплю під ним довше трьох хвилин без нагляду, сир зверху почорніє, а начинка всередині лишиться ще холодною. Тож стійте поруч і дивіться на колір, а не на таймер — це той момент, де терпіння означає не чекати довше, а не йти нікуди.
Ще від Inès Lambert
·