Фото від ШІПиріг з інжиром і мигдалем
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 100 г Мигдаль обсмажений
- 130 г Борошно
- 100 мл Оливкова олія
- 100 г коричневий цукор
- 150 г Інжир
- 2 од. Яйця
- 4 ст. л. Молоко
- 1 ч. л. Харчова сода
- цукрова пудра за смаком
- 1 щіпка Сіль
Кроки
Подрібнюємо обсмажений мигдаль у блендері до однорідної консистенції, схожої на борошно.
У мисці розбиваємо яйця, додаємо коричневий цукор і збиваємо вінчиком до однорідності.
Вливаємо оливкову олію та молоко, продовжуємо перемішувати.
Додаємо мигдальну масу, а потім просіяне борошно, харчову соду і щіпку солі. Перемішуємо ложкою до однорідного тіста.
Змащуємо форму для випікання діаметром 24 см маслом або оливковою олією, злегка посипаємо борошном і виливаємо тісто.
Розрівнюємо поверхню ложкою, зверху викладаємо вимитий і нарізаний інжир.
Просіюємо тонким шаром цукрову пудру поверх інжиру.
Випікаємо в розігрітій до 180 градусів духовці приблизно 45 хвилин.
45 хвПеревіряємо готовність дерев'яною шпажкою — вона має виходити сухою.
Виймаємо пиріг із духовки і даємо йому повністю охолонути.
Обережно виймаємо з форми та за бажанням прикрашаємо зверху цукровою пудрою перед подачею.
Цей пиріг — не про бісквітну пишність, а про щільну, вологу текстуру, яку дає 
мигдаль замість половини 
борошна. Мигдаль не тільки для смаку — він бере на себе жирність і вологу, тому тісто не сохне і не просить глазурі, щоб бути їстівним.
Вийде він майже завжди, якщо не наплутати з одним: мигдаль має бути змелений до стану борошна, а не до пасти. Блендер нагріває горіхи при тривалому перемелюванні, і якщо перестараєтесь — отримаєте мигдальне масло замість сухої крихти, і тісто потім розтечеться.
Інжир зверху — не декор. Він під час випічки віддає сік у верхній шар тіста, і саме тому пиріг не можна різати гарячим: дайте йому повністю охолонути, інакше середина, яка ще не стабілізувалась, просяде і стане вологою кашею, а не пирогом.
На 8 осіб форми 24 см якраз вистачає — тонкий шар, тому край пропікається рівно з центром, і це знімає головний страх новачка: що середина лишиться сирою, поки краї вже горять.
Мигдаль беріть обсмажений — сирий дає прілий присмак і гірше меліться, бо в ньому більше вологи. Якщо обсмаженого немає, прожарте сирий на сухій сковороді кілька хвилин до легкого аромату й рум'яного відтінку — орієнтуйтесь на запах, він зміниться з трав'яного на горіховий. Молоти — короткими поштовхами блендера, з паузами, щоб горіх не нагрівався і не почав пускати масло.
Борошна тут мало, і це не недогляд: воно лише тримає структуру, а основну вагу та вологість несе мигдаль і 
олія. Олія оливкова — тут вона не для смаку "оливи", а як жир без молочного 
білка, тому підійде будь-яка олія без власного яскравого запаху, якщо оливкової не маєте. Головне — вона рідка за кімнатної температури, на відміну від вершкового масла, і це дає тісту текти рівномірно, без грудок холодного жиру.
Коричневий 
цукор дає патоковий, трохи карамельний тон і залишкову вологість — білий цукор суше, і пиріг вийде більш крихким. Якщо коричневого нема, білий підійде, але додайте краплю меду чи патоки, щоб компенсувати вологу, яку забирає заміна.
Сода тут працює не з кислотою з лимона чи кефіру, а з кислотністю самого інжиру та коричневого цукру — цього достатньо для легкого підйому, бісквітної пишноти тут і не потрібно, пиріг має лишатись щільним.
Інжир беріть стиглий, але не перестиглий — якщо він вже тече соком сам, під час випічки віддасть надто багато рідини і середина не встигне просохнути за ті ж 45 хвилин. Якщо свіжого інжиру немає, сухий теж піде, але його варто попередньо залити гарячою водою на кілька хвилин, щоб він розм'якнув і не тягнув вологу з тіста під час випічки.
Готовність перевіряйте шпажкою не по центру пирога, а трохи збоку від шматка інжиру — волога зона під ягодою завжди здаватиметься сирішою, і це нормально, не ознака недопеченості всього пирога.
Ще від Tomás Ferreira
·