Фото від ШІФрітелле з родзинками
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 250 г Борошно
- 250 г Молоко теплі
- 50 г Родзинки
- 50 г Цукор
- 15 г Дріжджі
- 1 од. Яйця
- 15 мл Вино
- 1 ст. л. Мигдаль
- 1 ст. л. Кедровий горіх
- Соняшникова олія за смаком
- Цукрова пудра за смаком
Кроки
Розчиняємо дріжджі в теплому молоці. В окремій мисці змішуємо яйце з борошном і цукром.
Додаємо молоко з дріжджами та лікерне вино. Ретельно розмішуємо вінчиком до отримання гладкого тіста.
Накриваємо миску харчовою плівкою і залишаємо тісто за кімнатної температури.
60 хвДодаємо до тіста кедрові горіхи, мигдаль і родзинки, добре перемішуючи.
Розігріваємо соняшникову олію для фритюру.
За допомогою двох ложок формуємо невеликі порції тіста і обережно опускаємо їх у гарячу олію.
Обсмажуємо фрітелле до золотистого кольору, переконавшись, що усередині вони повністю пропеклися.
Викладаємо готові фрітелле на паперовий рушник і присипаємо цукровою пудрою.
Подаємо одразу.
Фрітелле — це венеціанське карнавальне тісто, обсмажене у фритюрі, не більше й не менше. Італійці роблять їх раз на рік, на Карнавалі, і це не випадковість: дріжджове тісто з цукром і 
вином — річ ситна й затратна, такою не частують щодня. У нас же немає причин чекати лютого — є 
мука, 
дріжджі, 
молоко і бажання посмажити щось солодке в суботу.
Вийде чи ні — залежить не від рецепту, а від двох речей: чи дасте тісту піднятися насправді, а не для годиться, і чи вгадаєте температуру 
олії. Поспішите з тістом — отримаєте щільні грудки замість повітряних кульок. Поспішите з олією — зовні вже коричневе, а всередині сире тісто, яке і пахне, і на смак — борошном.
Дехто каже: фритюр — це страшно і складно, треба спеціальну фритюрницю. Ні, бо вам потрібна просто каструля з товстим дном і достатньою глибиною, щоб кульки тіста плавали, а не чіплялися за дно. Квартирна кухня це тягне без проблем.
Дріжджі в теплому молоці — це не просто «розчинити», це розбудити. Молоко тепле, а не гаряче: якщо воно обпікає палець, воно вб'є дріжджі швидше, ніж ті встигнуть почати роботу. Орієнтир — тепло, як парне молоко, трохи тепліше за руку, не більше.
Лікерне вино тут не для аромату заради аромату — воно традиційно присутнє в венеціанському тісті, бо карнавал — це свято, а свято не економить на інгредієнтах. Немає такого вина — візьміть будь-яке солодке кріплене: марсала, малага, навіть хороший ром у меншій кількості. Головне, щоб смак був насичений, а не різкий спиртовий.
Горіхи — кедрові й 
мигдаль — додають у тісто не для краси. Кедрові горіхи дрібні й м'які, тануть у тісті непомітно; мигдаль дає хрускіт на контрасті з повітряним м'якушем. Немає кедрових — збільште мигдаль або додайте дрібно порізаний фундук, принцип той самий: горіх, який не домінує, а підтримує текстуру.
Родзинки перед додаванням варто замочити у теплій воді хвилин на десять-п'ятнадцять, хоч у рецепті цього й не сказано — суха родзинка в гарячій олії швидко підгорає зовні раніше, ніж встигне розм'якнути, і дає гіркуватий присмак. Якщо родзинки вже м'які й соковиті — цей крок можна пропустити, довіртесь власним пальцям.
Тісто має підійматись за кімнатної температури, і тут терпіння — це і є інгредієнт, без лапок. Година — нижня межа, не догма: взимку на холодній кухні тісто може йти довше, влітку швидше. Дивіться на обсяг: тісто має помітно збільшитися і стати бульбашкуватим на поверхні, а не просто постояти годину для годиться.
Температура олії для фритюру — ключовий момент, де найбільше втрат. Занадто гаряча олія — скоринка схоплюється за секунди і запечатує сире тісто всередині, тому воно або не пропечеться, або вибухне й розвалиться. Занадто холодна — фрітелле довго вбирає олію і стає важким, масним. Орієнтир без термометра: кинути крихту тіста — вона має спливти й почати пузиритись за кілька секунд, не миттєво і не лежачи на дні. Соняшникова олія підходить саме тому, що не має власного запаху і не перебиває смак тіста — будь-яка нейтральна рафінована олія годиться так само.
Готовність перевіряйте не за часом, а за кольором і за однією розламаною фрітеллою першої партії: колір має бути рівномірно золотисто-коричневим, а розлам — сухим, без вологого тіста в центрі. Якщо зовні вже темніє, а середина ще бліда — вогонь занадто сильний, зменшуйте й смажте довше. Цукрова 
пудра — наостанок, і тільки на теплі, а не гарячі фрітелле, інакше вона розтане в мокру плівку замість білого снігу.
Ще від Inès Lambert
·