Фото від ШІЦільнозернові фузіллі з помідорами черрі, тунцем та оливками
Інгредієнти
- 400 г цільнозернові фузіллі
- 2 ст. л. Оливкова олія
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- 200 г Помідор
- 1 зубчик Часник
- Петрушка за смаком
- 1 ст. л. Томатна паста
- 160 г Тунець
- 10-12 од. чорні оливки підсмажені
Кроки
Розігріти в сковороді оливкову олію, додати помідори черрі разом з подрібненими часником і петрушкою.
Готувати 20 хвилин, підливши трохи теплої води та додавши томатну пасту.
20 хвПрисолити, поперчити та додати розім'ятий тунець.
Додати підсмажені чорні оливки й посипати подрібненою петрушкою.
Відварити фузіллі у великій кількості підсоленої киплячої води до стану аль денте, відцідити та викласти в сковороду із соусом.
Перемішати, швидко обсмажити разом і подати.
Паста з 
тунцем і 
помідорами — страва для тих вечорів, коли хочеться чогось швидкого, але не з пакетика. Весь секрет тут не в тунці й не в оливках, а в тому, що соус і паста доварюються разом в останню хвилину, а не просто змішуються на тарілці. Якщо цього не зробити — буде "макарони, залиті підливкою", а не паста. Різниця відчутна на язику: крохмаль з пасти має встигнути зв'язатися з 
олією й соком з помідорів.
Цільнозернові фузіллі тут не для моди на "корисне". У них щільніша структура, вони довше тримають форму й не розповзаються, коли ви їх потім обсмажуєте разом із соусом у сковороді — а цей крок у рецепті є, і це не помилка автора.
Вийде чи ні — залежить від двох речей. Перше: помідори мають дати сік і трохи розпастись, а не просто нагрітися — інакше соус буде водянистим і окремим від пасти. Друге: тунець кладете в кінці й саме розминаєте, а не тушкуєте довго — бо консервована риба й без того готова, довге варіння лише робить її сухою і ватною.
Хтось скаже — паста з олив'є в банці й тунцем з консерви це не кулінарія, а рятівний набір холостяка. Ні, бо тут є те саме, що і в будь-якому пристойному соусі: обсмажений 
часник, випарена вода, концентрований смак. Просто швидко.
Помідори черрі беруть не випадково — у них шкірка тонша, а м'якоть солодша й соковитіша за звичайний помідор узимку. Якщо черрі немає, беріть найстиглішу помідорку, яку знайдете, і поріжте дрібніше: мета — щоб за ті ж 20 хвилин вона встигла розвалитись на соус, а не лишитись шматками in situ. Не женіться за "свіжим смаком" тут — переспілий помідор у цьому рецепті кращий за твердий і гарний.
Томатна паста — не для кольору, а для концентрації. Свіжі помідори дають воду й кислоту, паста додає тіло соусу і той глибший, трохи печений смак, якого з самих черрі за 20 хвилин не витягнути. Одна ложка — щоб підсилити, а не замінити помідори, тому не беріть пасту гіршого бренду з купою цукру: вона дає солодкавий присмак замість томатного.
Тунець у банці — консервований у олії чи у власному соку, різниця невелика, але якщо в олії, то половину тої олії можна додати в сковороду замість частини оливкової — риба тоді не буде "сухим зайвим" у соусі. Розминайте вилкою на шматки, а не в пюре: має залишитись текстура, інакше ви отримаєте томатно-рибну пасту без характеру.
Оливки тут підсмажені — це не звичка, а розрахунок на контраст. Холодна маслина з банки має м'який солоний смак, підсмажена на сухій сковороді кілька хвилин — дає ледь гіркуватий, концентрованіший присмак і трохи хрусткішу шкірку. Якщо лінь смажити окремо — киньте їх у сковороду з соусом на останній хвилині, хоч ефект буде слабший.
Часник кладуть із помідорами на старті, а не окремо обсмажують до золотистого — бо тут немає часу й потреби на окрему базу. Один зубчик дрібно подрібнений встигне віддати аромат олії за ці ж 20 хвилин без ризику згоріти й стати гірким — головний страх з часником на сковороді.
Фінальний крок — коли зцідили фузіллі й кинули в сковороду із соусом на швидке обсмаження — не пропускайте. Саме тут паста вбирає трохи соусу й жиру, стає "одним цілим" зі стравою, а не просто облита зверху. Хвилина-дві на сильному вогні, щоб вода випарувалась і консистенція стала густішою, а не рідкою — ось і весь механізм, нічого магічного.
Ще від Luca Martelli
·