Картопляні крокети з емменталемФото від ШІ

Картопляні крокети з емменталем

Порцій: 4 Приготування 60 хв Гарніри
ВегетаріанськеМістить: глютен, молоко, горіхи, яйця
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Картопляні крокети з емменталем — інгредієнти: Картопля, Яйця, Пармезан, Ементаль, Сіль, Чорний перець

Кроки

  1. Відварити картоплю у киплячій воді приблизно 40 хвилин.

    40 хв
  2. Злити воду і розтовкти картоплю в мисці на пюре.

  3. Коли маса стане теплою, додати яйце, сіль, чорний перець і пармезан. Перемішати до однорідного тіста.

  4. Сформувати з тіста кульки, легенько сплющити їх у долонях, покласти в центр кубик емменталю і знову надати круглу форму.

  5. Обваляти кожну кульку спочатку в борошні, потім у збитому яйці зі щіпкою солі, а наприкінці в панірувальних сухарях. За потреби повторити обвалювання.

  6. Розкласти крокети на деку, вистеленому папером для випічки, полити оливковою олією й випікати при 200 градусах близько 20 хвилин.

    20 хв
  7. Альтернативно крокети можна обсмажити на добре розігрітій арахісовій олії, перевертаючи, доки не стануть золотистими з усіх боків.

  8. Викласти крокети на паперовий рушник, щоб прибрати зайву олію, і подавати відразу.

Картопляні крокети — це спосіб дати картопляному пюре другу форму, хрустку скоринку і причину з'їсти ще один. Усередині — розплавлений емменталь, і вся робота тут не в тому, щоб «обваляти в сухарях», а в тому, щоб тісто тримало форму, а сир не втік назовні ще на пательні.

Вийде чи ні — вирішується на двох моментах. Перший: картопля має бути тепла, а не гаряча, коли додаєте яйце — інакше яйце зваритися встигне раніше, ніж ви встигнете все перемішати, і тісто піде грудками. Другий: кубик сиру треба заховати всередину так, щоб довкола нього був рівний шар картоплі без тріщин — тріщина це не дефект краси, це діра, через яку сир витече просто у розжарену олію чи на деко.

Триразове обвалювання — борошно, яйце, сухарі — не забаганка кухарів, що люблять мити зайвий посуд. Борошно дає сухій поверхні картоплі зачепитися за яйце, яйце — зачепитися за сухарі. Пропустите борошно — паніровка сповзе, як шкарпетка на розмір більша. Якщо скоринка тонка або в тісті лишилась волога — повторіть коло ще раз, це не помилка, це страховка.

Смажити чи запікати — питання не принципу, а того, яку плиту і яку терпеливість ви маєте сьогодні. В духовці менше бруду й диму, на пательні — скоринка хрусткіша, бо прямий контакт з гарячою олією сушить швидше й рівномірніше, ніж повітря духовки.

Картопля тут — не просто «гарнір», а конструктивний матеріал: вона дає крохмаль, який після остигання й розтирання тримає форму, не розпадаючись. Беріть сорт, що розварюється розсипчасто, а не воскову картоплю для салатів — із неї пюре вийде клейке і крокет радше скидатиметься на галушку. Варити 40 хвилин — орієнтир знизу: готовність перевіряйте ножем чи вилкою, картопля має піддаватися без опору, а не ламатися шматками.

Товкти картоплю, коли вона гаряча, а не додавати в неї яйце одразу з каструлі — тут важлива саме послідовність, описана в рецепті: яйце йде, коли маса стала теплою. Логіка проста — білок яйця зсідається вже при шістдесяти з гаком градусах, і якщо картопля ще пашіє жаром, яйце почне готуватися прямо в мисці нерівномірними шматочками, замість того щоб зв'язати тісто в єдину масу.

Пармезан і сіль із перцем у тісті — це смак самої картоплі, а не сиру, якого там, по суті, кілька грамів на всю партію. Якщо пармезану немає, годиться будь-який твердий витриманий сир із вираженим смаком і низькою вологістю — грана падано, старий гауда, навіть сухий солоний бринза-типу сир, аби не плавився в тісті в желе.

Емменталь усередині — інша роль: саме він має плавитися й тягнутися при розкусуванні, тому заміна тут за критерієм «плавкий сир із характером», а не будь-який твердий. Гауда молода, фонтіна, навіть моцарела (хоч вона тягнутиметься інакше, довшими нитками) — підійдуть. Головне — різати кубиком, а не тертою стружкою: стружка розтопиться і розповзеться по тісту ще на етапі формування, і сюрпризу всередині не буде.

Панірувальні сухарі можна замінити будь-якою сухою дрібною крихтою без власного смаку, що здатна вбирати олію й підсушуватися — підійдуть товчені крекери чи навіть манна крупа дрібного помелу, хоча класичний хрускіт буде трохи іншим. Борошно для першого шару — звичайне пшеничне, тут експериментувати нема сенсу, функція суто технічна: дати яйцю за що зачепитися.

Олія для смаження — арахісова недарма: вона витримує високу температуру, не починаючи димити й гірчити, довше за більшість інших. Дехто каже — можна й на вершковому маслі смажити, для смаку. Ні, бо масло горить і чорніє задовго до того, як крокет встигне рівномірно підрум'янитися, і ви отримаєте гіркий присмак замість золотистої скоринки. Якщо арахісової олії немає, беріть будь-яку рафіновану олію без власного запаху з високою точкою димлення — соняшникову рафіновану, ріпакову. Олив'яна тут — лише для поливання перед запіканням, не для фритюру: у неї власний яскравий смак, який при сильному нагріві й сам псується, і решту страви заглушує.

Ще від Luca Martelli

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu