Фото від ШІКартопляні крокети з емменталем
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 500 г Картопля
- 3 од. Яйця
- 30 г Пармезан
- 50-60 г Ементаль
- Сіль
- Чорний перець
- Борошно
- Панірувальні сухарі
- Арахісова олія
- Оливкова олія
Кроки
Відварити картоплю у киплячій воді приблизно 40 хвилин.
40 хвЗлити воду і розтовкти картоплю в мисці на пюре.
Коли маса стане теплою, додати яйце, сіль, чорний перець і пармезан. Перемішати до однорідного тіста.
Сформувати з тіста кульки, легенько сплющити їх у долонях, покласти в центр кубик емменталю і знову надати круглу форму.
Обваляти кожну кульку спочатку в борошні, потім у збитому яйці зі щіпкою солі, а наприкінці в панірувальних сухарях. За потреби повторити обвалювання.
Розкласти крокети на деку, вистеленому папером для випічки, полити оливковою олією й випікати при 200 градусах близько 20 хвилин.
20 хвАльтернативно крокети можна обсмажити на добре розігрітій арахісовій олії, перевертаючи, доки не стануть золотистими з усіх боків.
Викласти крокети на паперовий рушник, щоб прибрати зайву олію, і подавати відразу.
Картопляні крокети — це спосіб дати картопляному пюре другу форму, хрустку скоринку і причину з'їсти ще один. Усередині — розплавлений
емменталь, і вся робота тут не в тому, щоб «обваляти в
сухарях», а в тому, щоб тісто тримало форму, а сир не втік назовні ще на пательні.
Вийде чи ні — вирішується на двох моментах. Перший:
картопля має бути тепла, а не гаряча, коли додаєте
яйце — інакше яйце зваритися встигне раніше, ніж ви встигнете все перемішати, і тісто піде грудками. Другий: кубик сиру треба заховати всередину так, щоб довкола нього був рівний шар картоплі без тріщин — тріщина це не дефект краси, це діра, через яку сир витече просто у розжарену
олію чи на деко.
Триразове обвалювання —
борошно, яйце, сухарі — не забаганка кухарів, що люблять мити зайвий посуд. Борошно дає сухій поверхні картоплі зачепитися за яйце, яйце — зачепитися за сухарі. Пропустите борошно — паніровка сповзе, як шкарпетка на розмір більша. Якщо скоринка тонка або в тісті лишилась волога — повторіть коло ще раз, це не помилка, це страховка.
Смажити чи запікати — питання не принципу, а того, яку плиту і яку терпеливість ви маєте сьогодні. В духовці менше бруду й диму, на пательні — скоринка хрусткіша, бо прямий контакт з гарячою олією сушить швидше й рівномірніше, ніж повітря духовки.
Картопля тут — не просто «гарнір», а конструктивний матеріал: вона дає крохмаль, який після остигання й розтирання тримає форму, не розпадаючись. Беріть сорт, що розварюється розсипчасто, а не воскову картоплю для салатів — із неї пюре вийде клейке і крокет радше скидатиметься на галушку. Варити 40 хвилин — орієнтир знизу: готовність перевіряйте ножем чи вилкою, картопля має піддаватися без опору, а не ламатися шматками.
Товкти картоплю, коли вона гаряча, а не додавати в неї
яйце одразу з каструлі — тут важлива саме послідовність, описана в рецепті: яйце йде, коли маса стала теплою. Логіка проста — білок яйця зсідається вже при шістдесяти з гаком градусах, і якщо картопля ще пашіє жаром, яйце почне готуватися прямо в мисці нерівномірними шматочками, замість того щоб зв'язати тісто в єдину масу.
Пармезан і
сіль із
перцем у тісті — це смак самої картоплі, а не сиру, якого там, по суті, кілька грамів на всю партію. Якщо пармезану немає, годиться будь-який твердий витриманий сир із вираженим смаком і низькою вологістю — грана падано, старий гауда, навіть сухий солоний бринза-типу сир, аби не плавився в тісті в желе.
Емменталь усередині — інша роль: саме він має плавитися й тягнутися при розкусуванні, тому заміна тут за критерієм «плавкий сир із характером», а не будь-який твердий. Гауда молода, фонтіна, навіть моцарела (хоч вона тягнутиметься інакше, довшими нитками) — підійдуть. Головне — різати кубиком, а не тертою стружкою: стружка розтопиться і розповзеться по тісту ще на етапі формування, і сюрпризу всередині не буде.
Панірувальні сухарі можна замінити будь-якою сухою дрібною крихтою без власного смаку, що здатна вбирати
олію й підсушуватися — підійдуть товчені крекери чи навіть манна крупа дрібного помелу, хоча класичний хрускіт буде трохи іншим.
Борошно для першого шару — звичайне пшеничне, тут експериментувати нема сенсу, функція суто технічна: дати яйцю за що зачепитися.
Олія для смаження — арахісова недарма: вона витримує високу температуру, не починаючи димити й гірчити, довше за більшість інших. Дехто каже — можна й на вершковому маслі смажити, для смаку. Ні, бо масло горить і чорніє задовго до того, як крокет встигне рівномірно підрум'янитися, і ви отримаєте гіркий присмак замість золотистої скоринки. Якщо арахісової олії немає, беріть будь-яку рафіновану олію без власного запаху з високою точкою димлення — соняшникову рафіновану, ріпакову. Олив'яна тут — лише для поливання перед запіканням, не для фритюру: у неї власний яскравий смак, який при сильному нагріві й сам псується, і решту страви заглушує.
Ще від Luca Martelli
·