Фото від ШІКрем-суп з кабачків і м'яти
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 600 г Кабачок
- 250 мл Молоко
- 10 г М'ята
- 1 од. Цибуля
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Ретельно миємо кабачки під проточною водою, обрізаємо кінчики і нарізаємо дрібними кубиками.
Миємо листя свіжої м'яти і обережно промокаємо паперовим рушником, після чого дрібно подрібнюємо ножем.
Чистимо цибулю і дрібно нарізаємо, викладаємо на дно каструлі, додаємо трохи оливкової олії.
Обсмажуємо цибулю до золотистого кольору, додаємо кабачки і готуємо близько 10 хвилин.
10 хвКоли кабачки стануть м'якими, додаємо подрібнену м'яту, солимо і перчимо до смаку.
Знімаємо з вогню, вливаємо молоко і перебиваємо занурювальним блендером до однорідності.
Розливаємо крем-суп по порційних тарілках і прикрашаємо листочками свіжої м'яти.
Кабачковий крем-суп — це про те, що з овоча, який на 90% складається з води, можна зробити щось оксамитове, а не рідкий компот. Головна інтрига тут проста: не переварити 
кабачки і не влити 
молоко зарано — від цього і залежить, вийде крем чи баланда.
М'ята в супі — не прикраса для фото. Вона дає холодок і свіжість, яких кабачку самому по собі бракує: він смачний, але трохи прісний, як студент на першому курсі. М'ята рятує ситуацію, не перекрикуючи кабачок.
Суп літній, легкий, на чотирьох — як обід у спеку, коли важка їжа не лізе, а щось треба. Каструля, 
цибуля, блендер — ніякого казана тут не треба, звичайна кухня впорається.
Цибулю смажимо до золотого — і тут варто зупинитися, поки вона саме золота, а не пішла далі в рудий. Чому? Бо золота цибуля солодка й м'яка, а пересмажена дає гіркуватий присмак, який потім нікуди з супу не дінеться — блендер подрібнить овоч, але гіркоту не вийме. Дехто каже — чим темніше засмажка, тим смачніше. Ні, бо в супі, де смак має бути ніжним, темна засмажка просто перекриває все інше своїм димним присмаком.
Кабачки нарізаємо дрібно не для краси, а щоб вони встигли стати м'якими за той час, поки цибуля ще не почорніла. Готовність тут не за хвилинами — проштрикніть шматочок ножем: він має піддаватися легко, без опору, майже як масло. Десять хвилин — це орієнтир знизу, а не команда зняти з вогню рівно на десятій.
Молоко ллємо тільки після того, як зняли каструлю з вогню — і це не забаганка, а захист від конкретної біди: молоко на сильному жарі здатне звернутися, дати дрібні білі пластівці замість гладкої текстури. Холодніша основа — менше ризику. Якщо молока немає або не хочете молочного — підійде будь-яка рідина з м'яким, нейтральним смаком: вершки, розведені водою, або навіть овочевий бульйон, якщо готові пожертвувати оксамитовістю заради легкості.
М'яту подрібнюємо ножем, а не товчемо — щоб вона віддала аромат, а не перетворилася на кашку, яка потім гірчитиме в блендері. Промокнути листя рушником перед цим — не примха, а звичка: зайва вода розбавляє концентрацію смаку, якого в сухій м'яти й так небагато.
Олія тут — не аромат, а просто середовище для смаження цибулі, тому підійде будь-яка олія без власного характеру: соняшникова, рафінована з чого завгодно. Оливкова хороша, якщо вона у вас є, але купувати її спеціально під цей суп — зайва витрата.
Сіль і 
перець кладемо наприкінці, коли вже бачимо весь обсяг страви — бо посолити порожню каструлю з кабачками і цибулею легко, а потім додати молоко, яке розбавить концентрацію, і доведеться солити вдруге. Простіше почекати і зробити це один раз, але влучно.
Ще від Elena Rossetti
·