Лулу мессінезе — сицилійські тістечка з вершковим кремомФото від ШІ

Лулу мессінезе — сицилійські тістечка з вершковим кремом

Порцій: 4 Десерти
ВегетаріанськеМістить: глютен, молоко, яйця
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Лулу мессінезе — сицилійські тістечка з вершковим кремом — інгредієнти: Молоко, Вода, Вершкове масло, Борошно, Яйця, Сіль

Кроки

  1. У невеликій каструльці з'єднай вершкове масло, молоко, воду, сіль і цукор. Доведи до кипіння.

  2. Зніми з вогню і одразу всип усе борошно за один раз. Енергійно розмішай дерев'яною лопаткою до однорідності.

  3. Поверни каструльку на вогонь і проварюй масу ще 1-2 хвилини, постійно помішуючи.

    2 хв
  4. Перенеси заварне тісто в миску і дай йому охолонути, періодично перемішуючи.

  5. Додай перше яйце і енергійно вимішуй, доки воно повністю не віллється в тісто.

  6. Додай друге яйце і повтори той самий процес. Тісто має вийти однорідним і досить густим.

  7. Перенеси тісто в кондитерський мішок.

  8. Відсади тісто в змащені вершковим маслом формочки, заповнюючи їх наполовину.

  9. Випікай у розігрітій до 200 градусів духовці (режим верх-низ) 20 хвилин.

    20 хв
  10. Зменши температуру до 150 градусів і суши тістечка ще 15 хвилин.

    15 хв
  11. Вийми з духовки і дай тістечкам повністю охолонути.

  12. Збий вершки з цукровою пудрою та екстрактом ванілі міксером до густої піни.

  13. Перенеси збиті вершки в кондитерський мішок із насадкою з гострим носиком і наповни тістечка знизу.

  14. Обваляй готові тістечка в цукровій пудрі з усіх боків, щоб вони повністю нею вкрилися.

  15. Подавай.

Лулу мессінезе — це, по суті, дрібні еклери навиворіт: та ж заварна основа, те саме надування в духовці, тільки форма інша і крем не шоколадний, а чисто вершковий. Якщо ви колись сварилися з еклерами — чому вони впали, чому порожні, чому ґумові — тут та сама фізика, і та сама нагорода за терпіння.

Все тримається на одному фокусі: заварити борошно так, щоб крохмаль зв'язав воду і масло в еластичну масу, а потім загнати в цю масу яйця, які під час випічки перетворяться на пару і роздмухають тістечко зсередини. Якщо тісто не заварити правильно або поквапитись з яйцями — не буде ні підйому, ні тієї порожнини всередині, куди потім ви закладете крем. Тож перші кроки — не формальність, а весь сенс рецепта.

Вийде, якщо ви не боїтесь варити тісто на вогні другий раз і не ліните дати йому охолонути перед яйцями. Не вийде, якщо кинете яйця в гаряче тісто — вони зваряться шматками замість того, щоб зв'язатись у єдину масу, і підйому не буде. На чотири порції тут вистачить з запасом — тістечок виходить чимало, і краще покликати когось до столу.

Молоко з водою в пропорції навпіл — це не каприз, а компроміс: вода дає пару для підйому, молоко — м'якість і легку скоринку. Хочете тістечко пухкіше й сухіше — беріть більше води, хочете нижче і м'якше — більше молока. Масло тут не для смаку, а для того, щоб тісто не прилипало й залишалося еластичним, поки ви його вимішуєте; якщо масла немає — будь-який жир без зайвого запаху підійде, але смак трохи зміниться.

Борошно всипають одразу все й у гаряче — це і є заварювання: крохмаль миттєво бере в полон воду й жир, тісто перестає бути рідким і стає кулею, яка відлипає від стінок каструлі. Якщо всипати потроху — будуть грудки, бо частина борошна завариться раніше за іншу. Другий прогрів на вогні — не для краси, а щоб випарувати зайву вологу: тісто має злегка зашипіти й залишити тонку плівку на дні каструльки, тоді яйця не розріджать його назад у кашу.

Чому тісто спершу треба охолодити, а не кидати яйця в гаряче — тут усе просто: яйце згортається від температури вище приблизно шістдесяти градусів, і якщо тісто ще парить, білок звариться шматочками замість того, щоб рівномірно розійтися в масі. Дехто каже — можна й так, аби швидше. Ні, бо потім з духовки вийдуть пласкі млинці замість пухких тістечок: нерівномірно розподілені яйця не дають однорідної пароутворювальної сітки.

Яйця вводьте по одному й чекайте повного вливання — це ваш контроль густоти. Тісто має триматися купкою на лопатці, а не стікати — якщо воно рідке, підйому в духовці не буде, бо пара просто вийде, не піднявши стінки. Два яйця — орієнтир, але якщо яйця дрібні, може знадобитись трохи більше: дивіться на консистенцію, а не на лічильник.

Дві температури випічки — це теж не забобон. Спершу гарячіше, щоб тісто швидко роздулося парою, поки стінки ще не затверділи — тут температура важливіша за час, і двадцять хвилин — це нижня межа, орієнтуйтесь на те, що тістечка стали золотими й виросли. Потім температуру знижують, щоб досушити стінки зсередини без зайвого підпалювання зовні — інакше всередині залишиться сире тісто, яке осяде, коли ви дістанете деко. Відкривати духовку раніше часу — пряма дорога до здутих і опалих тістечок: холодне повітря зупиняє підйом так само, як недбалий рух зупиняє тісто для хліба.

Крем — найпростіша частина, але й тут є пастка: вершки для збивання мають бути жирні (не менш як 33%) і холодні, інакше вони просто не схопляться в піну. Пудра замість цукру — щоб крем лишався гладким, без хрусткого цукрового піску. Якщо ванільного екстракту немає — підійде насінина ванілі чи навіть крапля коньяку, аби додати запах, а не солодкість, бо солодкість уже дає пудра.

Ще від Tomás Ferreira

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu