Фото від ШІЛулу мессінезе — сицилійські тістечка з вершковим кремом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 60 мл Молоко
- 60 мл Вода
- 50 г Вершкове масло
- 75 г Борошно
- 2 од. Яйця
- 1 щіпка Сіль
- 1 щіпка Цукор
- 300 мл Вершки
- 80 г Цукрова пудра
- Екстракт ванілі за смаком
- Цукрова пудра за смаком, для обсипання
Кроки
У невеликій каструльці з'єднай вершкове масло, молоко, воду, сіль і цукор. Доведи до кипіння.
Зніми з вогню і одразу всип усе борошно за один раз. Енергійно розмішай дерев'яною лопаткою до однорідності.
Поверни каструльку на вогонь і проварюй масу ще 1-2 хвилини, постійно помішуючи.
2 хвПеренеси заварне тісто в миску і дай йому охолонути, періодично перемішуючи.
Додай перше яйце і енергійно вимішуй, доки воно повністю не віллється в тісто.
Додай друге яйце і повтори той самий процес. Тісто має вийти однорідним і досить густим.
Перенеси тісто в кондитерський мішок.
Відсади тісто в змащені вершковим маслом формочки, заповнюючи їх наполовину.
Випікай у розігрітій до 200 градусів духовці (режим верх-низ) 20 хвилин.
20 хвЗменши температуру до 150 градусів і суши тістечка ще 15 хвилин.
15 хвВийми з духовки і дай тістечкам повністю охолонути.
Збий вершки з цукровою пудрою та екстрактом ванілі міксером до густої піни.
Перенеси збиті вершки в кондитерський мішок із насадкою з гострим носиком і наповни тістечка знизу.
Обваляй готові тістечка в цукровій пудрі з усіх боків, щоб вони повністю нею вкрилися.
Подавай.
Лулу мессінезе — це, по суті, дрібні еклери навиворіт: та ж заварна основа, те саме надування в духовці, тільки форма інша і крем не шоколадний, а чисто вершковий. Якщо ви колись сварилися з еклерами — чому вони впали, чому порожні, чому ґумові — тут та сама фізика, і та сама нагорода за терпіння.
Все тримається на одному фокусі: заварити
борошно так, щоб крохмаль зв'язав
воду і
масло в еластичну масу, а потім загнати в цю масу
яйця, які під час випічки перетворяться на пару і роздмухають тістечко зсередини. Якщо тісто не заварити правильно або поквапитись з яйцями — не буде ні підйому, ні тієї порожнини всередині, куди потім ви закладете крем. Тож перші кроки — не формальність, а весь сенс рецепта.
Вийде, якщо ви не боїтесь варити тісто на вогні другий раз і не ліните дати йому охолонути перед яйцями. Не вийде, якщо кинете яйця в гаряче тісто — вони зваряться шматками замість того, щоб зв'язатись у єдину масу, і підйому не буде. На чотири порції тут вистачить з запасом — тістечок виходить чимало, і краще покликати когось до столу.
Молоко з
водою в пропорції навпіл — це не каприз, а компроміс: вода дає пару для підйому, молоко — м'якість і легку скоринку. Хочете тістечко пухкіше й сухіше — беріть більше води, хочете нижче і м'якше — більше молока.
Масло тут не для смаку, а для того, щоб тісто не прилипало й залишалося еластичним, поки ви його вимішуєте; якщо масла немає — будь-який жир без зайвого запаху підійде, але смак трохи зміниться.
Борошно всипають одразу все й у гаряче — це і є заварювання: крохмаль миттєво бере в полон воду й жир, тісто перестає бути рідким і стає кулею, яка відлипає від стінок каструлі. Якщо всипати потроху — будуть грудки, бо частина борошна завариться раніше за іншу. Другий прогрів на вогні — не для краси, а щоб випарувати зайву вологу: тісто має злегка зашипіти й залишити тонку плівку на дні каструльки, тоді
яйця не розріджать його назад у кашу.
Чому тісто спершу треба охолодити, а не кидати яйця в гаряче — тут усе просто: яйце згортається від температури вище приблизно шістдесяти градусів, і якщо тісто ще парить, білок звариться шматочками замість того, щоб рівномірно розійтися в масі. Дехто каже — можна й так, аби швидше. Ні, бо потім з духовки вийдуть пласкі млинці замість пухких тістечок: нерівномірно розподілені яйця не дають однорідної пароутворювальної сітки.
Яйця вводьте по одному й чекайте повного вливання — це ваш контроль густоти. Тісто має триматися купкою на лопатці, а не стікати — якщо воно рідке, підйому в духовці не буде, бо пара просто вийде, не піднявши стінки. Два яйця — орієнтир, але якщо яйця дрібні, може знадобитись трохи більше: дивіться на консистенцію, а не на лічильник.
Дві температури випічки — це теж не забобон. Спершу гарячіше, щоб тісто швидко роздулося парою, поки стінки ще не затверділи — тут температура важливіша за час, і двадцять хвилин — це нижня межа, орієнтуйтесь на те, що тістечка стали золотими й виросли. Потім температуру знижують, щоб досушити стінки зсередини без зайвого підпалювання зовні — інакше всередині залишиться сире тісто, яке осяде, коли ви дістанете деко. Відкривати духовку раніше часу — пряма дорога до здутих і опалих тістечок: холодне повітря зупиняє підйом так само, як недбалий рух зупиняє тісто для хліба.
Крем — найпростіша частина, але й тут є пастка:
вершки для збивання мають бути жирні (не менш як 33%) і холодні, інакше вони просто не схопляться в піну.
Пудра замість цукру — щоб крем лишався гладким, без хрусткого цукрового піску. Якщо ванільного
екстракту немає — підійде насінина ванілі чи навіть крапля коньяку, аби додати запах, а не солодкість, бо солодкість уже дає пудра.
Ще від Tomás Ferreira
·