Фото від ШІМіні-піци з картоплею та каперсами
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 25 г Дріжджі
- 300 мл Вода
- 3 ст. л. Оливкова олія
- 1 ч. л. Сіль
- 300 г Борошно
- 250 г борошно дурум або грагамового борошна, еландської пшениці, спельти тощо
- 1 ст. л. Оливкова олія додатково для миски та замішування тіста
- 3 од. Картопля нарізані тонкими скибочками
- 125 г Моцарела нарізана скибочками
- 1 ст. л. Оливки
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- 1 жменя Чебрець
Кроки
Розчиніть дріжджі у мисці з водою.
Додайте 1 дл борошна, оливкову олію та сіль, добре перемішайте, а потім поступово додавайте ще борошна, поки тісто не стане придатним для вимішування і еластичним.
Перекладіть тісто в миску, змащену оливковою олією, і дайте йому підійти під накривкою на столі протягом 1 години. Поділіть тісто на рівні шматки і руками сплющіть кожен у плоску основу для піци.
60 хвВикладіть основи на пергамент і розподіліть на них свіжу моцарелу, тонкі скибочки картоплі та за бажанням оливки або каперси.
5 хвПеренесіть піци разом із пергаментом на розпечену деко і випікайте в розігрітій до 250 градусів духовці в режимі конвекції 10 хвилин.
10 хвГотові піци присипте щіпкою пластівцевої солі, свіжомеленим чорним перцем, посипте свіжим чебрецем і скропіть оливковою олією.
Подавайте одразу, але вони смачні й холодними, наприклад, у ланч-бокс.
Міні-піци з
картоплею — це тест на терпіння, а не на вправність. Картопля сирою лягає на тісто і допікається прямо там, то вся справа у тонкості нарізки й жорсткості духовки. Товщі скибки — і низ піци вже обвуглиться, а картопля всередині лишиться скляста й сира. Тож успіх тут вирішується ще до того, як ви підійшли до духовки.
Дехто каже — картоплю треба відварити заздалегідь, бо сира не встигне. Ні, бо саме в тому й фокус: тонка скибка товщиною в монету за ці хвилини в гарячій печі встигає і пропектися, і підрум'янитись по краях, а відварена перетвориться на кашу під вагою
моцарели. Нарізати тонко — це і є варіння, просто сухим жаром.
Тісто тут не головний герой, а підкладка, і воно мусить це розуміти. Годину підходу не скорочуйте —
дріжджі роблять свою пористу роботу повільно, і якщо зняти тісто раніше, основа вийде щільна, як підошва, а не легка. Чуття вам підкаже: тісто подвоїлось в об'ємі — готове, не подвоїлось — чекайте ще.
Духовка тут — не м'який домашній вогонь, а майже піцерійний жар, і деко треба розжарити заздалегідь, бо саме гарячий метал знизу хрумкає тісто за ті десять хвилин, поки верх ледве встигає зарум'янитись. Холодне деко — і піца просто сохне, а не печеться.
Дріжджі беріть свіжі, пресовані — 25 г це невелика грудочка, що кришиться, а не порошок з пакетика. Якщо у вас сухі дріжджі — рахуйте приблизно третину ваги, бо сухі концентрованіші.
Вода тепла, як парне молоко, не гаряча: гаряча вода дріжджі вбиває, і тоді тісто просто лежатиме мертвим грузом, скільки його не чекай.
Борошно тут розділене не просто так — 300 г звичайного і 250 г якогось грубішого, цільнозернового чи спельтового. Це не примха, а баланс: цільнозернове дає смак і щільність, але саме по собі не підніметься як слід, бракує клейковини. Звичайне пшеничне бере на себе цю роботу. Якщо хочете все з одного борошна — беріть просто пшеничне, результат буде легший, але не менш чесний.
Картоплю ріжте мандоліною, якщо є, або найгострішим ножем, яким володієте — товщина тут вирішує все, про що вже сказано. Сорт краще брати не розварний, а той, що тримає форму, інакше скибка розповзеться кашею ще на тарілці до духовки.
Моцарела — волога, тому кладіть її нарізаною скибками, а не терту: терта дасть калюжу зайвої води, скибки ж топляться рівномірно й не заливають тісто. Якщо моцарели немає — годиться будь-який м'який сир, що плавиться без розшарування на
олію, типу молодого качкавалу чи сулугуні.
Каперси й
чебрець тут не прикраса, а
сіль у буквальному сенсі — солоність каперсів частково замінює сіль на картоплі, тож з додатковою сіллю не перестарайтесь, спершу спробуйте без неї. Оливкову олію для скроплення в кінці беріть ту, що маєте для столу, не для смаження — тут вона не нагрівається, а віддає аромат холодним способом, і економити на ній нема сенсу: трьох столових ложок на 12 піц вистачає якраз, щоб відчути її, а не плавати в ній.
Духовку ставте на повну потужність з конвекцією, якщо вона у вас є — потік гарячого повітря допікає картоплю зверху одночасно з тим, як деко пече тісто знизу. Якщо конвекції немає — звичайний верх-низ теж дасть раду, просто дивіться на колір скоринки уважніше, бо без обдуву край піци рум'яниться повільніше.
Ще від Marta Kowalczyk
·