Фото від ШІВегетаріанські тарталетки з грибами
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 400 г Гриби нарізані скибками
- 20 г Вершкове масло
- 200 г Гриби
- 1 од. Цибуля дрібно нарізана
- 300 г Кабачок крупно натертий
- 100 мл Бульйон
- 100 мл вершки для збивання
- 1 ч. л. Кукурудзяний крохмаль
- 12 од. тарталетки
- 1 жменя Петрушка
- 1 ст. л. Оливкова олія для смаження
- Сіль
- Чорний перець
Кроки
Розігрійте добре сковороду на сильному вогні, додайте оливкову олію та обсмажте шампіньйони, помішуючи, поки вони не набудуть гарного золотистого кольору.
5 хвЗменшіть вогонь до середнього, додайте вершкове масло, грибне асорті та цибулю і обсмажуйте, помішуючи, поки цибуля не стане м'якою.
5 хвДодайте кабачок, овочевий бульйон та вершки для збивання, змішані з кукурудзяним крохмалем, і тушкуйте на повільному вогні, поки соус трохи не загусне і не перетвориться на смачний кремовий грибний соус.
9 хвНаповніть теплі тарталетки грибним соусом і прикрасьте петрушкою та свіжомеленим чорним перцем.
1 хв
Тарталетки — це закуска, яка вирішує одну задачу: дати гостю хрусткий укус і м'яку начинку в одному шматочку, не вимагаючи виделки. Весь рецепт тут — про те, як не замочити цей хрускіт раніше часу і як зробити грибний соус, що тримається купи, а не розтікається по тарілці.
Вийде чи ні — вирішується на температурі сковороди в перші хвилини. Якщо кинути
гриби на недогріту
олію, вони не смажаться, а тушкуються у власному соку: колір сірий, смак пісний. Сильний жар потрібен не для краси — волога з поверхні грибів миттю википає, і замість вареного гриба ви отримуєте підсмажений, із тим горіховим присмаком, заради якого все й затівалось.
Друга точка ризику —
крохмаль. Дехто каже:
вершки й так загустіють, навіщо крохмаль. Ні — вершки на вогні радше розшаруються, ніж загустіють, а крохмаль зв'язує рідину в однорідний соус, який не протече крізь тісто тарталетки і не намочить її раніше, ніж гість встигне донести до рота.
І третє — чекати з наповненням до останньої миті. Тарталетка — це посудина одноразового використання: вона тримає форму, поки суха. Гарячий вологий соус почне розм'якшувати тісто одразу, тож наповнюють їх прямо перед подачею, не раніше.
Два види
грибів тут не для різноманіття заради різноманіття. Шампіньйони смажать окремо й на сильному вогні — вони дають основну масу і той рум'яний бік, який видно оку. Грибне асорті (лисички, глива, інше — що є) йде другим шаром уже на спокійнішому вогні разом з
цибулею: ці гриби зазвичай тонші, швидше розвалюються, і їм сильний жар не потрібен, їм потрібна цибуля поруч, щоб віддати їй частину свого соку. Якщо асорті нема — беріть один вид грибів, просто додайте його частинами: спочатку те, що товщі й твердіше, потім тонше.
Цибуля тут не для смаку цибулі, а для солодкості, якої грибам бракує. Вона йде в хід «м'яка», а не «золотиста» — тобто прозора, трохи присадиста, без рум'яної скоринки. Мета не карамелізація, а швидка готовність: цибуля має встигнути стати м'якою за ті ж п'ять хвилин, що й гриби асорті, інакше одне з двох або сире, або перепалене.
Кабачок, натертий крупно, у цьому соусі — не овоч заради овоча, а загусник і об'єм. Він швидко віддає вологу, тане в соусі, і ви його практично не відчуваєте окремо — зате соус стає кремовим без зайвого жиру. Якщо кабачків немає, можна спробувати цукіні (це, по суті, те саме) або взяти менше
бульйону, щоб компенсувати відсутню рідину, яку мав би дати овоч.
Вершки й
крохмаль — пара, яка працює разом. Крохмаль спочатку розмішують у холодних вершках, а не сиплють сухим у гарячу сковороду — інакше він збивається грудками, і ви отримаєте не соус, а соус із клейкими кульками. Якщо вершків немає під рукою, підійде будь-яка молочна основа з достатньою жирністю — сметана, розведена молоком, або навіть жирне молоко з трохи більшою кількістю крохмалю, бо без жиру соус вийде водянистим.
Готовність соусу — не за хвилинами, а за тим, як він стікає з ложки: не цівкою, а повільно, широкою краплею. Тонка цівка — ще рідко,
тарталетка розмокне. Якщо соус став схожим на кашу — перетримали, крохмаль переварили, і смак стає борошняним, а не вершковим.
Масло вершкове в компанії з
олією — старий прийом: олія витримує сильний жар на першому кроці, не горить, масло додають пізніше, коли вогонь уже тихіший, щоб воно встигло дати смак, а не почорніти. Якщо вершкового масла немає, можна обійтись і без нього, просто соус буде трохи простішим на смак — не критично, але помітно тим, хто пробував з маслом.
Ще від Lucas Moreau
·