Фото від ШІОрекк'єте з кабачками, шинкою та волоськими горіхами
Інгредієнти

- 400 г орекк’єте
- 3 од. Кабачок
- 1 од. Шалот
- 150 г Шинка
- 120 г Вершковий сир або рослинні вершки
- Петрушка за смаком
- 40 г Волоський горіх подрібнені
- 1/2 склянка біле вино
- 2 ст. л. Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Пекоріно Романо за смаком
Кроки
На антипригарній сковороді обсмажте дрібно нарізаний шалот у 2 ст. л. оливкової олії.
Додайте кабачки, протушкуйте, вкиньте шинку, обсмажте й залийте білим вином, дайте википіти.
Посоліть до смаку і поперчіть чорним перцем.
У великій кількості підсоленої води зваріть орекк'єте до стану аль денте, відкиньте на друшляк і перекладіть у сковороду.
Обсмажуйте кілька хвилин, посипаючи волоськими горіхами, петрушкою та пекоріно романо.
Орекк'єте — та сама паста-"вушко", яку ліплять руками в Пульї, бо саме така форма тримає соус у виїмці, а не скочує його на дно тарілки. Тут соус не томатний і не вершковий у класичному сенсі — це овочева розвага з
кабачком,
шинкою і
горіхом, де вершковий
сир лише зв'язує все в одну текстуру, не перетворюючи страву на важкий крем-суп.
Ризик тут один, і він не в соусі, а в кабачку. Кабачок — це вода, яка просто чекає нагоди вилитися на вашу сковороду. Якщо потушкувати його мляво, на слабкому вогні, під кришкою чи тарілкою — ви отримаєте не соус, а баюру, в якій плаває паста. Вирішує справу температура і відкрита сковорода: волога повинна йти парою вгору, а не накопичуватися.
Друга точка, від якої залежить результат — момент, коли ви перекладаєте пасту зі друшляка в сковороду. Не мийте її, не лийте
олію "щоб не злиплася" — трохи крохмалю з водою для варіння це саме те, що зведе соус і сир в одне ціле, а не два окремих шари на тарілці.
Дехто скаже — вершковий сир у пасту з кабачком це дивно, це не італійська традиція. Ні, бо традиція тут не рецепт з музею, а принцип: що є під рукою в домашньому господарстві, те й іде в сковороду. В Пульї це овочі з городу і те, що лишилось від свині, у вашій кухні — кабачок із холодильника і сирок зі сметанного ряду. Механіка та сама.
Кабачок беріть молодий, пружний, без тих рихлих переросток із твердим насінням усередині — вони дають більше води і менше смаку. Нарізайте не надто дрібно: кубик чи півмісяцем, бо кабачок у соломку просто розчиниться за ті кілька хвилин, що йому потрібні на вогні, і ви лишитесь без текстури взагалі. Тушкуйте його на сковороді без кришки — тарілка, якою хтось накриває зверху "для швидкості", тут шкідлива: вона повертає пар назад у страву, а саме цей пар мав піти з кухні, а не з кабачка в соус.
Шалот — цибуля для тих, хто не хоче, щоб соус пахнув різко і перебивав
горіх та
сир. Якщо шалоту немає, беріть звичайну цибулю, але половину від об'єму і нарізайте дрібніше — вона грубіша і довше йде в м'якість.
Шинка тут не головна дія, а приправа —
сіль і м'ясний смак без м'яса в класичному сенсі. Нарізайте її не тонше, ніж на шматочок, що відчувається зубом, інакше вона розтопиться в соусі і стане просто фоном.
Вино виконує не естетичну, а цілком фізичну роботу: кислота вина розбиває жирність шинки й сиру, не дає страві стати нудно-м'якою на смак. Википіти воно повинно повністю — не до "трохи вологи", а до того, як спирт і різкість зникнуть, лишивши тільки кислинку. Якщо вина немає, трохи лимонного соку наприкінці зробить майже ту саму роботу, хоч і без тієї глибини, яку дає випарене вино.
Вершковий сир чи рослинні вершки додавайте не на вогні, що кипить, а коли жар уже трохи спав — інакше сир може розшаруватись, і замість однорідного соусу ви отримаєте крупинки в рідині. Горіхи й
пекоріно — це вже остання хвилина: горіх кладіть подрібненим, але не в пил, бо тоді він губиться, а пекоріно тертим безпосередньо перед подачею, бо натертий заздалегідь сир сохне і втрачає той запах, за який його і цінують.
Ще від Kofi Asante
·