Фото від ШІПаста з кремом із болгарського перцю та горгонзоли
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 400 г Фарфалле
- 1 од. Шалот
- 1 од. Болгарський перець
- 3-4 од. Базилік
- 100 г Маскарпоне
- 150 г Горгонзола дольче
- Молоко за смаком
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Пармезан за смаком
Кроки
Поки паста вариться в підсоленій воді, на сковороді обсмажте шалот в оливковій олії.
Додайте нарізаний шматочками болгарський перець, посоліть і готуйте під кришкою 2-3 хвилини.
3 хвДодайте листя базиліка та кілька ополоників води з-під пасти, накрийте кришкою і готуйте ще 10 хвилин.
10 хвПерекладіть усе в чашу блендера, додайте маскарпоне, горгонзолу, молоко і збийте до однорідності, приправивши сіллю та чорним перцем.
Перелийте отриманий крем назад у сковороду, додайте зварену до стану аль денте пасту і перемішайте.
Наприкінці посипте тертим пармезаном і подавайте.
Соус тут не варять — його збивають. Це важлива різниця, бо якщо болгарський 
перець з 
шалотом просто смажити до м'якості і думати, що цього досить, вийде водяниста підлива, яка сповзе з макаронів і лишить вас із пастою окремо і калюжею окремо. А тут перець спочатку притомлюють, потім блендер перетворює все на крем — і крем цей тримається на пасті, бо він густий, а не рідкий.
Дехто думає, що 
горгонзола — це ризик: мовляв, занадто сильний сир, переб'є все інше. Ні, не переб'є, якщо її не класти саму. 
Маскарпоне тут не для смаку, а для балансу: він м'який, вершковий, без характеру, і він розводить гостроту горгонзоли так, щоб сир залишався чутним, а не кричав з кожної виделки.
Вийде чи ні — залежить від одного моменту: скільки води з-під пасти ви туди доллєте. Переборщите з 
молоком — отримаєте просто вершковий соус без тіла. Правильна густина — коли крем облягає пасту, як друга шкіра, а не стікає на дно тарілки.
Шалот тут не для гостроти, а для солодкуватої бази — він м'якший за звичайну цибулю, менше ріже смак, швидше здається. Немає шалоту — беріть звичайну цибулю, тільки дрібніше ріжте і довше тримайте на вогні, доки вона не стане прозорою й не загубить різкість: шалот цю роботу робить швидше саме тому, що в ньому менше їдких сполук.
Болгарський перець вибирайте м'ясистий, з товстою стінкою — такий краще тримає форму під час обсмажування і дає більше об'єму в крем, а не перетворюється на водянисту кашу. Колір ролі не грає, беріть той, що є, хоча червоний солодший за зелений, і це теж варто мати на увазі, якщо хочете крем м'якший на смак.
Горгонзола буває dolce (м'яка, вершкова) і piccante (гостра, з характером) — для цього соусу краще dolce, вона й так легше розтопиться, і різкість не перетягне на себе всю увагу. Якщо під рукою тільки piccante — кладіть трохи менше і додайте більше маскарпоне, щоб вирівняти.
Базилік сюди йде не прикрасою, а як частина крему — свіжі листочки, покладені під кришку разом з водою з-під пасти, встигають віддати аромат, поки все упарюється. Сухий базилік тут не замінник: йому бракує тієї летючої ефірної 
олії, яка власне і робить аромат свіжим, а не пильним.
Молоко додавайте обережно і поступово — воно тут регулятор густини, а не окремий інгредієнт зі своїм смаком. Налили забагато — крем розрідився, і паста вже не тримає соус, а плаває в ньому. Краще недолити і розвести ще раз водою з-під пасти, яка до того ж містить крохмаль і сама по собі згущує, а не розводить.
Воду з-під пасти не зливайте одразу — наберіть собі окремо склянку чи дві, поки паста вариться, бо потім, коли дійде до блендера, бігати назад до каструлі з ополоником буде пізно й незручно. Це той дрібний момент організації кухні, який рятує від паніки в останню хвилину.
Ще від Tomás Ferreira
·