Фото від ШІПаста з картопляним кремом і салсіччею
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 400 г Картопля
- 100 г Пармезан
- 320 г Тортелліні
- 200 г Ковбаса
- 1/2 од. Цибуля
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець свіжомелений, за смаком
- Петрушка подрібнена, за смаком
- Вода за смаком
Кроки
Закип'ятіть велику каструлю злегка підсоленої води.
Очистіть варену картоплю від шкірки і покладіть у чашу блендера, додайте грана падано.
Зваріть тортільйоні, а за кілька хвилин до готовності зачерпніть трохи окропу і додайте до картоплі з сиром.
Збийте до однорідного кремового пюре, за потреби доливаючи воду, щоб досягти бажаної консистенції.
У широкій сковороді на оливковій олії обсмажте нарізану цибулю до м'якості.
Додайте розім'яту салсіччу і готуйте на сильному вогні кілька хвилин, щоб вона підрум'янилася.
Відкиньте тортільйоні аль денте, перекладіть на сковороду із салсіччею і обсмажте разом кілька хвилин.
Додайте картопляний крем, добре перемішайте і за потреби додайте воду з-під пасти, щоб соус став рідким.
Прикрасьте свіжомеленим чорним перцем і подрібненою петрушкою, подавайте одразу.
Паста, яка вирішує одне: що робити з учорашньою вареною 
картоплею, щоб вона не стала нудним гарніром, а перетворилася на соус. Картопля тут не наповнювач, а крохмаль — той самий крохмаль, що в звичному соусі ми діставали б із самої пасти й киплячої 
води. Тут його вже достатньо в картоплі, тому крем вийде густим і шовковистим без танців з дерев'яною ложкою над сковородою.
Вийде чи ні — залежить від одного: наскільки добре картопля розіб'ється в пюре. Холодна варена картопля, грана падано і трохи окропу в блендері — і ви отримуєте не підливку, а крем, який обліплює кожну тортільйоні, а не стікає на дно тарілки. Якщо пюре вийде грудкувате — крем залишиться грудкуватим і в пасті, тому не лінуйтеся на цьому кроці.
Друга половина страви — звичайна історія: 
цибуля до м'якості, 
салсічча до рум'яного боку, паста аль денте — все разом у сковороді, щоб смаки встигли познайомитися, а не просто лягли одне на одне в тарілці.
Варена картопля — головний інгредієнт, і саме тому вона має бути холодна, учорашня. Гаряча картопля з блендером дає клейку, тягучу масу — крохмаль від нагрівання й механічного збивання починає тягнутися, як клей для шпалер. Холодна картопля цього не робить, вона просто розпадається на гладке пюре. Якщо картоплі нема вареної заздалегідь — відваріть і дайте охолонути хоча б до теплого стану, не поспішайте.
Грана падано в пюре — не прикраса, а другий загусник і головне джерело смаку соусу, бо сам картопляний крем сам по собі пісний. Можна взяти 
пармезан — принцип той самий: твердий, витриманий сир, який розтане в теплій картоплі й додасть 
солі та горіховості. М'який сир тут не спрацює — він не дасть тієї щільності.
Окріп, яким розводите пюре в блендері, — не просто рідина, а той самий соус-помога, яким заводять будь-яку пасту: у ньому розчинений крохмаль з каструлі, і він допомагає крему зв'язатися з пастою, а не лежати окремо. Тому воду додавайте потроху: мета — досягти консистенції густих вершків, а не супу. Перегнали — додасте ще трохи окропу, усе виправно.
Салсічча — італійська свіжа ковбаска, яку перед смаженням розминають руками, звільняючи від оболонки: фарш тоді смажиться розсипчасто, як м'ясний соус, а не лежить шматком. Немає салсічі — беріть будь-який свіжий свинячий фарш із приправами (фенхель, 
перець) або звичайну домашню ковбаску без копчення — головне, щоб м'ясо смажилося, а не варилося у власному соку.
Цибулю смажте на 
олії до м'якості, не до золотого кольору — тут вона не дає солодкого карамельного фону, а просто знімає різкість і стає основою для м'яса. Сильний вогонь під час смаження салсічі потрібен для рум'яної скоринки: на слабкому вогні фарш пустить сік і просто звариться в власній волозі, замість підсмажитися.
Останній крок — не прикраса, а завершення консистенції: вода з-під пасти, додана наприкінці, розріджує крем до стану соусу, який обліплює тортільйоні, а не падає на дно тарілки грудкою. Перець мелете в останню секунду — мелений заздалегідь перець втрачає ефірні олії й пахне пилом, а не перцем.
Ще від Tomás Ferreira
·