Фото від ШІФрітата з горошком
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 500 г Горошок
- 7 од. Яйця
- 50 г Пармезан
- 2 од. Цибуля
- 2 од. Вершкове масло
- Панірувальні сухарі за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Якщо горошок свіжий, звільніть його від стручків, промийте й відкиньте на друшляк. Якщо консервований — злийте рідину, промийте й обсушіть паперовим рушником.
Розбийте яйця, додайте грана падано, сіль і перець. Злегка збийте вінчиком.
У сковороді розтопіть вершкове масло й обсмажте нарізану тонко цибульку до легкого підрум'янення.
Додайте горошок до яєчної суміші, перемішайте й перелийте в сковороду.
Запікайте фрітату в духовці, розігрітій до 180 градусів.
На половині часу посипте фрітату панірувальними сухарями й поверніть у духовку.
Перевірте готовність зубочисткою — має вийти суха.
Охолодіть фрітату, переверніть на тарілку й подавайте цілою або нарізаною.
Фрітата — це та ж яєчня, тільки яка не боїться духовки й не вимагає, щоб ви стояли над нею з лопаткою. 
Горошок тут головний, а не декорація: солодкий, зелений, він розбавляє яєчну щільність так, щоб страва не була ані суцільним омлетом, ані кашею. Вийде вона чи ні — питання не майстерності, а терпіння: дати яйцю загуснути повільно, а не вискочити бульбашками зверху, поки середина ще рідка.
Головна розвилка — духовка проти плити. Дехто робить фрітату просто на сковороді, під кришкою, перевертаючи, як млинець. Теж вийде, але контроль гірший: знизу вже підгоріло, а зверху ще сире яйце. Духовка гріє рівномірно з усіх боків, тому середина доходить одночасно з краями — це не примха рецепта, а спосіб уникнути типового дефекту фрітати: гумової скоринки знизу при сирій середині.
180 градусів — це не магічне число, а температура, при якій білок зсідається поступово, а не миттєво. При сильнішому жарі яйце схопиться зовні раніше, ніж встигне прогрітися всередині, і ви отримаєте обпалену кірку навколо рідкого центру. Орієнтир готовності — суха зубочистка, і це чесніший показник, ніж будь-який таймер: духовки різні, форма сковороди різна, а зубочистка не бреше.
Горошок свіжий чи консервований — не питання принципу, а питання сезону й часу. Свіжий віддає більше смаку й менше вологи, консервований зручніший, але його обов'язково треба обсушити: зайва рідина в яєчній суміші — це та причина, через яку фрітата потім "плаче" на тарілці й ніяк не хоче триматися форми.
Яйця беріть, які є, але сім штук на пів кіло горошку — це пропорція, розрахована на те, щоб яйце було сполучною речовиною, а не основним об'ємом. Грана падано дає 
сіль і глибину одночасно, тому досолюйте обережно — пересолити легше, ніж здається, коли сир уже в суміші. Якщо грана падано немає, підійде будь-який твердий витриманий сир із вираженим смаком — 
пармезан, старий гауда, навіть сухий солоний сир, якого не шкода натерти дрібно.
Дрібна цибулька смажиться в 
маслі не заради кольору, а щоб забрати сирий різкий смак і залишити тільки солодкуватий фон. Легке підрум'янення — це межа, за якою 
цибуля починає гірчити, тому тут і зупиняємось, не чекаючи глибокого золота, як для зажарки в суп.
Вершкове масло тут не випадкове — воно дає смак вершків, якого олія ніколи не дасть. Якщо масла немає, підійде будь-який жир без власного різкого запаху — нейтральна олія впорається технічно, але смак буде прямішим, без тієї масляної м'якості.
Панірувальні сухарі додають на половині часу запікання не для краси, а щоб зверху з'явилася легка скоринка, поки низ і середина ще доходять. Якщо кинути їх одразу, вони просто розмокнуть у рідкому яйці й ніякої скоринки не дадуть.
Охолодження перед подачею — не примха, а механіка: гаряча фрітата ще тримається на зсілому білку слабко, і будь-яка спроба перевернути її одразу закінчиться тріщиною посередині. Дайте їй кілька хвилин постояти — вона сяде, стабілізується, і тоді вже можна сміливо перекидати на тарілку цілою.
Ще від Luca Martelli
·