Фото від ШІПечиво з арахісовим маслом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 110 г Вершкове масло кімнатної температури
- 75 г Цукор
- 75 г коричневий цукор
- 1 од. Яйця
- 100 г Арахісова паста хрустке
- 150 г Борошно
- 1 ч. л. Розпушувач
- 125 г Чорний шоколад грубо порубаний
- 50 г Арахіс
Кроки
Збийте масло, цукор і коричневий цукор до пишної маси, вбийте яйце, додайте арахісову пасту і вмішайте в тісто.
Змішайте борошно з розпушувачем, просійте в тісто, добре перемішайте, додайте крупно порубаний чорний шоколад і вмішайте в тісто.
Сформуйте з тіста кульки, викладіть на деко, застелене папером для випічки, залишаючи достатньо відстані між ними, оскільки під час випікання вони розпливаються. Трохи сплющіть кульки і розподіліть зверху арахіс.
Випікайте в розігрітій до 175°C духовці в режимі конвекції 13-15 хвилин, доки печиво не стане золотистим, але ще трохи м'яким усередині.
14 хвДайте печиву трохи охолонути на деку, перш ніж перекласти на решітку.
5 хв
Печиво з арахісовим
маслом — це по суті американське cookie, тільки замість арахісового масла з банки тут хрустке масло вершкове плюс
арахіс зверху. Різниця не косметична:
паста з банки — це жир, емульгований з цукром і сіллю, вона розтікається рівномірно і дає м'якість. А шматок холодного масла в тісті — це зовсім інша фізика: поки воно не розтануло в духовці, воно тримає структуру, а коли розтане — лишає кишені, і печиво стає крихким по краях, тягучим у центрі.
Вийде чи ні — вирішується на етапі збивання першого масла з цукром і на етапі "сплющити". Якщо збити погано —
цукор не розчиниться в жирі, печиво розтечеться тонким млинцем. Якщо не сплющити кульку руками — вона підніметься горбом і пропечеться нерівномірно: скоринка буде, а середина лишиться сирою.
Дехто каже — чим довше тримати в духовці, тим печиво буде хрустке наскрізь. Ні, бо хрусткість тут дає не час, а цукор, що карамелізується по краях, поки центр ще м'який від того ж масла, яке не встигло віддати всю вологу. Передержите — втратите саме той контраст, заради якого це печиво і роблять.
Масло ділиться на дві порції не випадково. М'яке масло, збите з цукром, — це піна з бульбашками повітря, вона розпушує тісто механічно, без
розпушувача. Хрустке масло, те, що холодне, йде в тісто вже шматками й працює інакше: у духовці воно тане повільніше, лишає тонкі прошарки жиру між частками
борошна — звідси ламкість, а не гумова щільність. Якщо у вас в холодильнику лежить тільки одна пачка масла — частину відріжте і покладіть у морозилку на хвилин десять, поки робите решту тіста. Різниця в температурі, а не в якості масла, і це все, що вам треба.
Два цукри тут не для краси. Білий
цукор — це хрусткість і світліший колір, мусковадо — вологість і карамельна гіркуватість, бо в ньому лишається патока, яку з рафінованого цукру вимили. Немає мусковадо — візьміть будь-який нерафінований коричневий цукор з виразним запахом, аби тільки не той світло-бежевий, що практично не відрізняється від білого. Різниця відчується на смак, не критична, але помітна.
Яйце тут одне, і воно зв'язує жир з борошном у єдину масу, не даючи тісту розшаруватися на олійну плівку й сухі крихти.
Арахіс зверху — не прикраса, а текстура: сире тісто м'яке, йому бракує хрускоту, і подрібнений арахіс дає той зовнішній хрум, якого саме тісто дати не може. Якщо арахісу немає — підійде будь-який горіх, який добре підсмажується і не горить швидко: фундук, мигдаль, навіть насіння соняшника на крайній випадок, хоча смак буде вже зовсім інший.
Шоколад кладіть порубаний грубо, а не тертий і не каплями з пакета. Великий шматок у духовці не розчиняється повністю — він плавиться частково, лишається кишеня теплого рідкого шоколаду всередині готового печива. Дрібна крихта розтечеться по всьому тісту рівномірно, і ефекту "гарячої кишені" не буде — просто солодше тісто, і все.
Розпушувач просійте разом з борошном не для краси, а щоб він розподілився рівномірно по всій масі. Якщо він ляже грудкою в одному місці — там тісто підніметься бульбашкою, а поруч лишиться щільним. Дрібниця, яку легко пропустити, і яка потім видає себе нерівною поверхнею печива.
На конвекції духовка жене гаряче повітря зусібіч, тому скоринка схоплюється швидше й рівномірніше, ніж у звичайному режимі, де тепло йде переважно знизу-зверху. Якщо у вас плита без конвекції — не біда, просто дивіться на колір країв, а не на годинник: вони мають стати золотисто-рудими, а не блідо-жовтими. Чотирнадцять хвилин — орієнтир для конвекції, у звичайному режимі піде трохи довше, і це нормально.
Дати печиву полежати на деку перед тим, як перекласти на решітку, — це не забаганка. Щойно з духовки печиво ще м'яке й ламке, крихке на вигляд, зняти його лопаткою одразу — значить розламати. За кілька хвилин на гарячому деку воно дотискається знизу й трохи ущільнюється, стає міцнішим, і вже тоді його можна брати в руки, не боячись розвалити.
Ще від Lucas Moreau
·