Фото від ШІПиріг з грушею та фундуком
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 150 г коричневий цукор
- 3 од. Яйця
- 250 г Цільнозернове борошно просіяне
- 50 г Фундук
- 16 г Розпушувач
- 5 од. Груша
- 100 мл Рослинна олія
- 50 мл Вода холодна
- Шоколадні краплі за смаком
- Горіхи подрібнені, за смаком
Кроки
Вимиємо та почистимо стиглі груші. 3 штуки наріжемо дрібними кубиками, а решту 2 наріжемо скибочками для оздоблення.
У мисці збиваємо яйця з коричневим цукром до світлої пишної маси.
Додаємо холодну воду та рослинну олію, продовжуємо збивати вінчиком.
Подрібнюємо фундук у блендері й додаємо до тіста.
Поступово всипаємо цільнозернове борошно, просіяне, і перемішуємо до отримання кремової консистенції.
Додаємо розпушувач, просіявши через сито, перемішуємо і вводимо нарізані кубиками груші.
Додаємо подрібнені лісові горіхи за смаком і виливаємо тісто у круглу форму діаметром 24 см, застелену папером для випічки.
Прикрашаємо пиріг скибочками груші та шоколадними краплями.
Випікаємо в розігрітій до 180 градусів духовці зі статичним режимом.
50 хвПеревіряємо готовність дерев'яною шпажкою: якщо вона виходить сухою, пиріг готовий.
Обережно виймаємо пиріг із форми і повністю охолоджуємо на решітці.
Це пиріг для тих, хто боїться "неправильного" тіста — тут нема коржів, нема шарів, нема нічого, що треба підганяти під лінійку. 
Яйця, 
цукор, 
олія, 
груші кубиками — все йде в одну миску і одну форму. Складність тут не в техніці, а в терпінні й у тому, щоб не поспішати з духовкою.
Вийде чи ні — вирішується не на етапі замісу, а на етапі випікання. Цільнозернове 
борошно важче за звичайне, воно тягне вологу з груш і довше "доходить" усередині. Якщо вийняти пиріг раніше, ніж центр дійсно пропечеться, середина залишиться мокрою й важкою — не тому, що рецепт поганий, а тому що духовки в квартирах різні, і 50 хвилин — це орієнтир, а не присяга.
Дехто каже — цільнозернове борошно псує випічку, робить її "цеглою". Ні, бо тут його компенсує олія і 
вода: жир не дає клейковині стягнутися в тугу сітку, а вода розріджує тісто до кремової консистенції ще до того, як борошно встигло взяти своє. Головне — не досипати борошна "на око", бо саме тут люди найчастіше перестараються.
Статичний режим духовки — не забаганка. Він гріє тільки знизу-зверху, без вентилятора, тому тепло йде повільніше і рівномірніше, без сухої кірки зверху раніше часу. Якщо у вас тільки конвекція — зменшіть градусів на 10-15 і дивіться на пиріг, а не на циферблат.
Груші тут роблять подвійну роботу. Три кубиками — це волога й цукор усередині тіста, вони під час випічки трохи розпадаються, і пиріг виходить вологим без додаткового масла. Дві скибочками зверху — це вже не смак, а краса і трохи карамелізації з поверхні, там де цукор контактує з жаром найбільше. Беріть стиглі, але не перестиглі — м'яка груша перетвориться на кашу і в тісті, і на прикрасі. Якщо груш нема, яблука підійдуть, тільки трохи твердіші, ріжте дрібніше.
Коричневий цукор тут не для моди, а для вологості й кольору: в ньому є патока, яка працює як невеликий консервант і дає тісту темніший, карамельний відтінок, якого звичайний білий цукор не дасть. Якщо маєте тільки білий — беріть, пиріг вийде, просто світліший і трохи суший на смак, не на текстуру.
Рослинна олія замість масла — це не економія, а зручність і стабільна текстура: олія лишається рідкою і при кімнатній температурі, і в холодильнику, тому пиріг не черствіє і не твердне так, як на вершковому маслі. Критерій заміни простий: будь-яка олія без власного запаху, тобто не оливкова extra virgin і не нерафінована соняшникова з ароматом насіння — вони перетягнуть на себе весь смак груші. Звичайна рафінована соняшникова чи ріпакова — якраз те, що треба.
Фундук подрібнюйте не в пил, а так, щоб лишалися крихти — вони дають текстуру, той самий хрускіт, заради якого в тісто взагалі кладуть 
горіхи, а не тільки заради смаку. Якщо фундука нема, будь-який горіх без сильного власного олійного запаху підійде — волоський, мигдаль, навіть кешью, тільки сушений, не смажений у солі.
Розпушувач просівайте через сито окремо, не тому що так "правильно", а тому що він має розподілитися рівномірно по всьому тісту — грудочка розпушувача в одному місці дасть бульбашку-кратер у готовому пирозі, а порожнє місце поруч лишиться щільним. Це той самий дефект, який люди потім списують на "погане борошно", хоча причина зовсім в іншому.
Папір для випічки в формі — це не забаганка, а страховка від найчастішого побутового дефекту: пиріг прилипає до дна й ламається при вийманні. У звичайній квартирній духовці, без казана й спеціальних форм, папір замінює досвід пекаря — він не дає помилитися навіть новачку.
Ще від Tomás Ferreira
·