Фото від ШІПіца-бублики
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 400 г Борошно
- 230 мл Вода
- 15 г Розпушувач
- 25 г Оливкова олія
- 10 г Сіль
- Томатна паста
- Моцарела
- Базилік
- Орегано
Кроки
У достатньо великій мисці з'єднайте борошно, воду, сіль, розпушувач та оливкову олію.
Замішуйте тісто у мисці, потім на притрушеній борошном поверхні доки не стане щільним та еластичним.
Поділіть тісто на порції по 50 г та скачайте кульки.
Розкачайте кожну кульку в джгутик та з'єднайте кінці, формуючи бублик.
Змочіть пальці водою й щільно притисніть краї, щоб шов добре тримався.
Викладіть бублики на пергамент, змастіть оливковою олією.
Випікайте у розігрітій до 180 градусів духовці з конвекцією.
25 хвВикладіть томатну пасату, моцарелу та орегано на бублики.
Поставте знову в духовку на кілька хвилин, щоб моцарела розтопилася.
Подавайте, прикрасивши листочками базиліка.
Бублик, а не піца — тому і дотепно, і зручно. Класична піца тримається на тому, що тісто тонке і випікається за хвилину при шаленій температурі, якої в домашній духовці просто немає. Тут хитрість інша: ви спочатку випікаєте порожній бублик до готовності, а начинку кладете вже потім, на кілька хвилин — лише щоб сир розплавився. Духовці не треба вдавати з себе дров'яну піч, їй досить розігрітися до 180 і мати конвекцію, щоб тісто пропеклося наскрізь, а не підгоріло знизу й лишилося сирим усередині.
Розпушувач тут не для показухи — він заміняє дріжджове бродіння, якому потрібні години на підйом. З ним тісто готове до роботи одразу, як замісили. Це рецепт на годину-півтори, а не на вечір із чеканням, поки тісто «підійде».
Головний ризик — шов на бублику розійдеться в духовці, і замість кільця вийде крива палиця. Цьому запобігає вологий палець і щільне притискання країв: 
вода там працює як клей, скріплюючи тісто з тістом. Пропустите цей крок — дізнаєтесь про нього вже з деформованими бубликами на пергаменті.
На шість бубликів вистачить порцій по 50 г — це приблизно дитячий кулак тіста, зручний орієнтир, щоб не зважувати щоразу на око.
Борошно беріть звичайне пшеничне, без претензій — тут не потрібна висока клейковина, як для багета, бо форма бублика сама по собі тримає структуру краще за пласку основу. Вода і 
сіль — без сюрпризів, сіль ще й підсилює клейковину, тому тісто після замісу стає тугішим, ніж було спочатку.
Оливкова 
олія в тісті — не про смак оливок, а про те, щоб тісто не прилипало до рук і не висихало зверху під час випікання. Якщо олії оливкової немає — беріть будь-яку рафіновану олію без власного запаху, соняшникову зокрема, різниці в структурі тіста ви не відчуєте.
Розпушувач для солоної випічки — не те саме, що харчова сода чи розпушувач для тортів із ваніліном. Він розрахований саме на несолодке тісто й не дає зайвого присмаку. Якщо у вас лише звичайний розпушувач для випічки — він теж підійде, головне щоб був свіжий: перевірте, чи шипить, якщо кинути дрібку в теплу воду. Мертвий розпушувач — це плаский бублик замість пухкого.
Томатну 
пасту для начинки краще розвести трохи водою або олією до густини сметани — суха паста на гарячому тісті стягнеться в плівку й потріскається, а не розтечеться рівним шаром.
Моцарелу ріжте або рвіть шматками, не тонкою соломкою — вона й так розплавиться за ті кілька хвилин другого випікання, а дрібно натерта встигне пересохнути й стати гумовою замість тягучої.
Орегано кладіть до печі разом із сиром — суха спеція від жару розкривається, віддає олії ефірну олію присмаку. А 
базилік — навпаки, тільки в кінці, свіжим листям на вже гарячу страву: у духовці він за хвилину почорніє і втратить весь аромат, лишивши тільки гіркуватий присмак спаленого листя.
Ще від Inès Lambert
·