Фото від ШІТорт із чорносливом і волоськими горіхами
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 200 г Борошно
- 50 г Картопляний крохмаль
- 130 г Цукор
- 150 г Вершкове масло
- 100 г Волоський горіх
- 200 мл Молоко
- 150 г Чорнослив
- 4 од. Яйця
- 1 лимона Лимонна цедра
- 16 г Розпушувач
- Сіль щіпка
Кроки
Наріжте вершкове масло кубиками та покладіть у миску. Збийте масло міксером кілька хвилин, потім додайте цукор.
Вбивайте яйця по одному, продовжуючи збивати міксером, поки маса не стане м'якою й пишною.
Влийте молоко.
Просіюючи, поступово вмішайте борошно, картопляний крохмаль і розпушувач.
Додайте щіпку солі й добре перемішайте, щоб не залишилося грудочок.
Ароматизуйте тісто лимонною цедрою.
Наріжте чорнослив дрібними шматочками і додайте до тіста.
Подрібніть волоські горіхи, додайте їх і перемішайте все лопаткою до однорідності.
Змастіть маслом і присипте борошном форму діаметром 22 см, вилийте тісто та розрівняйте поверхню.
Випікайте за температури 170 градусів 45–50 хвилин у режимі з конвекцією, або при 180 градусах 50–55 хвилин без конвекції.
Вийміть торт з духовки і дайте повністю охолонути.
Це не торт у тому сенсі, як ми звикли — крему тут немає, прошарків немає. Це кекс, пишний і вологий, з 
чорносливом і 
горіхами всередині. Просто назвали «торт», бо круглий і діаметром 22 см, і бо на стіл його подають як щось святкове, а не як буденну випічку до чаю. На 8 людей — цілком достатньо, якщо не женуться за третім куском.
Вирішує тут одне: чи зможе тісто піднятися рівно і чи не осяде воно після духовки. А це залежить від того, як ви поведетеся з 
маслом і 
яйцями на самому початку, і від того, скільки вологи принесе чорнослив. Решта — технічна справа, яку важко зіпсувати.
Дехто каже — 
крохмаль у тісті для кексу це дивина, навіщо він там, якщо є 
борошно. Ні, бо крохмаль не дає клейковини, а борошно дає. Чим менше клейковини в тісті з такою кількістю масла й цукру, тим пухкіший і ніжніший вийде м'якуш — не гумовий, а такий, що тане. Це не прихоть, це розрахунок.
Масло і 
цукор на початку — це не просто «змішати». Коли ви збиваєте масло міксером кілька хвилин, ви вбиваєте в нього повітря, і масло світлішає, стає пишним. Ці бульбашки повітря — і є той запас пухкості, який потім підтримає 
розпушувач у духовці. Якщо масло холодне, кам'яне з холодильника — воно не вбере повітря, просто розмащиться. Тож дайте йому постояти при кімнатній температурі, поки не почне легко вдавлюватися пальцем.
Яйця додають по одному саме тому, щоб маса не розшарувалася. Масло — жирне, яйце — водна емульсія з жовтком-емульгатором; якщо влити всі чотири одразу, суміш може «відкинути» масло, і воно плаватиме окремими краплями замість того, щоб вбиратися. Коли додаєте поступово, жовток встигає зв'язати кожну порцію, і маса залишається однорідною, пишною.
Борошно й крохмаль просіюють не для краси, а щоб розпушувач розподілився рівномірно по всій масі, а не грудкою в одному місці — інакше тісто підніметься нерівномірно, десь горбом, десь западиною. Якщо немає картопляного крохмалю — підійде кукурудзяний, принцип той самий: будь-який чистий крохмаль без власного смаку, що розріджує клейковину.
Чорнослив ріжте дрібно і сухим — якщо він вологий, замочений чи з сиропу, зайва волога піде в тісто і воно не підніметься так, як треба, лишиться важким посередині. Якщо чорнослив твердий, як камінець, залийте його на кілька хвилин гарячою водою і потім обов'язково обсушіть серветкою — волога випарується, а м'якість залишиться.
Горіхи подрібнюйте не в пил, а крупно — щоб відчувалися шматочками, а не перетворилися на пасту, яка знову ж таки додасть зайвого жиру й ваги тісту. Волоський горіх можна замінити на будь-який інший горіх зі схожою жирністю й без різкого власного аромату, що переб'є 
цедру — фундук чи мигдаль підійдуть.
Цедру знімайте тільки з верхнього шару шкірки лимона, без білої частини — вона гірчить. Цедра тут не для кислоти, а для аромату, який тримається довше за сам сік і не заважає тесту підніматися.
Готовність перевіряйте не за таймером, а дерев'яною шпажкою в центр: якщо вона виходить сухою, без мокрого тіста на ній — все, час вимикати. Час у рецепті — це нижня межа, бо кожна духовка бреше по-своєму. І дайте торту повністю охолонути у формі чи на решітці — гарячий кекс ще не встиг «стати», м'якуш осяде, якщо різати відразу. Терпіння тут теж частина смаку.
Ще від Matteo Brandt
·