
Молочний рис у формі
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 100 г Рис промитий
- 400 мл Молоко гаряче
- 1 ст. л. Цукор
- 10 г Вершкове масло
- 1 щіпка Сіль
- за смаком Екстракт ванілі
Кроки
Рис викласти у форму з цукром, сіллю, ваніллю.
Залити гарячим молоком, зверху шматочок масла, накрити фольгою.
Форму поставити на деко.
Поставити деко з формою в духовку, 200 °C, 45 хв.
45 хвДістати форму з духовки.
Перемішати.
Це не каша в каструлі, яку треба стояти мішати. Це, по суті, молочний пудинг, запечений у духовці: рис тут не варять, а дають йому повільно напитися молоком і крупою розпуститись у крем. Різниця відчутна на язик — не рідка молочна юшка з крупинками, а густа, кремова маса, де рис м'який наскрізь, а не просто розбух зверху.
Успіх тут вирішується не часом, а двома речами: якого рису ви взяли і чи закрили форму щільно. Круглозернистий рис не просто назва на пакеті — у нього більше крохмалю на поверхні зерна, і саме цей крохмаль виходить у молоко й робить його кремовим. Візьміть довгий рис для плову — і через 45 хвилин матимете рисову юшку, бо довге зерно тримається окремо, йому так природа веліла.
Дехто скаже — молочну кашу треба постійно мішати, інакше пригорить. Ні, не тут. У духовці тепло йде рівномірно з усіх боків форми через деко, а не з одного дна через конфорку, тому мішати нічого не треба — для того і придумали цей спосіб, щоб звільнити руки на 45 хвилин.
Готовність перевіряйте не по годиннику, а по виду: зерно м'яке, молоко загусло в кремову масу, форма при нахилі веде себе як застигле, а не як рідина. Сорок п'ять хвилин — це нижня межа, духовки бувають різні.
Рис промивають не з гігієнічних міркувань — миють, щоб змити зайвий поверхневий крохмаль, який інакше зробить кашу клейкою грудкою, а не кремовою. Трохи крохмалю лишається навмисно — саме він потім перейде в молоко і загусне.
Молоко заливають гарячим не для краси. Якщо залити холодним, то поки воно нагріється до робочої температури крізь товсті стінки форми, рис знизу вже почне варитися в холодному молоці нерівномірно — десь розвариться, десь ще тверде. Гаряче молоко стартує процес одразу й рівно по всій формі.
Цукор і сіль кладуть до рису, а не в молоко — щоб вони розчинилися одразу, як тільки молоко торкнеться дна, а не плавали окремими кристаликами зверху. Сіль тут не для солоності — вона відтіняє солодке, без неї молочна каша на смак пласка, ніби недоговорена фраза.
Шматочок масла зверху — це не прикраса. Поки каша під фольгою парується, масло розтоплюється й лягає плівкою на поверхню, не даючи молоку всохнути в суху скоринку там, де воно контактує з повітрям під фольгою. Можна замінити будь-яким вершковим жиром без стороннього запаху — топленим маслом, наприклад, — але не олією, олія тут чужа, бо смак має бути вершковим, а не пісним.
Фольга замість кришки — це не компроміс, це й є правильний інструмент удома. Форма з керамічною кришкою — рідкість на звичайній кухні, а фольга щільно запаюється по краях і робить те саме: тримає пару всередині, щоб молоко не википало, а повільно просочувало рис.
Деко під формою — це не формальність і не для краси подачі. Молоко з цукром при нагріванні піниться й норовить втекти через край форми, особливо коли вже загусає й бульбашки стають великі. Деко ловить цю втечу, і ви миєте деко, а не вискрібаєте пригорілий цукор із дна духовки, який там диміє і смердить ще тиждень.
Ще від Ovenstein