Пиріг з рікотою і помідорами черрі

Рікота тут — основа начинки, і бажано брати ту, що густіша, не водяниста. Якщо рікота рідка, воду краще злити заздалегідь, інакше начинка не схопиться і залишиться рідкою навіть після випікання. За відсутності рікоти можна взяти м'який некислий сир типу маскарпоне, розведений трохи йогуртом чи вершками — принцип той самий: ніжна молочна основа, яка тримає форму під впливом яєць.

Яйця тут виконують роль зв'язуючого — саме вони перетворюють рідку сирну масу на щось схоже на запіканку, коли білок згортається від тепла. Два яйця на 300 г рікоти — пропорція перевірена, не намагайтеся замінити їх чимось рослинним, бо тоді начинка просто не застигне, а розтечеться.

Пармезан і орегано — не головні герої, а підсилювачі смаку. Пармезан можна замінити будь-яким твердим витриманим сиром, що добре труситься й має солонуватий, трохи горіховий присмак. Орегано — сухий чи свіжий, байдуже, головне не переборщити, бо він досить ароматний і легко заглушує базилік.

Базилік додають свіжим і наприкінці замісу начинки, а не в процесі випікання — він втрачає запах від тривалого нагріву. Якщо базиліка немає, краще просто обійтися без нього, ніж заміняти сушеним — це зовсім інший, грубіший смак.

Помідори черрі кладуться розрізом догори не заради краси, а з практичних причин: так волога з них випаровується вгору, а не стікає в начинку і не розмочує її додатково. Якщо візьмете звичайні великі помідори, поріжте їх тонше і дайте стекти соку хвилин десять — інакше ризикуєте отримати пиріг-юшку.

Сіль додається в саму начинку, а не посипається зверху — рікота й пармезан прісні, і без солі начинка вийде пласкою на смак, хоч візуально все буде на місці. Пробуйте начинку на сіль до того, як вона потрапить у форму — виправити це потім вже не вийде.