Фото від ШІРулет із фрітати зі шпинатом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 300 г Шпинат
- Часник за смаком
- Оливкова олія за смаком
- 100 г Мортадела або шинка
- 120 г Сир кисломолочний або грюєр чи фонтіна
- 6 од. Яйця
- 40 г Пармезан
- 1 ч. л. Розмарин
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Мускатний горіх за смаком
Кроки
Помийте шпинат, віджміть і викладіть у сковороду з часником та олією; накрийте і готуйте.
10 хвРозігрійте духовку до 180 градусів.
У мисці збийте яйця із сіллю, перцем, мускатним горіхом, розмарином і пармезаном.
Застеліть форму пергаментом, вилийте яєчну суміш і випікайте.
11 хвДістаньте з духовки, охолодіть 10 хвилин, розкладіть шпинат по поверхні.
10 хвВикладіть мортаделу і сир едам на шпинат.
Згорніть фрітату у щільний рулет.
Загорніть рулет у пергаментний папір і випікайте.
13 хвДістаньте з духовки.
Це не омлет і не запіканка — це листковий пиріг, тільки замість тіста ви розгортаєте шар яєчної маси. 
Фрітата тут — не страва сама по собі, а конструктивний матеріал: тонкий, пружний, здатний гнутися без тріщин. Якщо він вийде занадто сухий — рулет трісне на першому ж згині, і вся краса розсиплеться шматками на тарілці.
Вирішує тут не начинка, а товщина шару в формі і те, скільки ви його тримаєте в духовці. Тонший шар — гнучкіший, товстий — ламкий, як крекер. Це той рідкісний рецепт, де геометрія важливіша за смак: можна недосолити, і це ще можна виправити за столом, а ось пересушений рулет вже не врятувати.
Шпинат зі шкварчанням на 
олії — це не "засмажити", а випарувати воду, якої в листі majestично багато. Не зробите цього — вода піде в яєчний шар, коли будете згортати, і він розмокне там, де мав триматися. Тому віджимати шпинат руками до сухості — не примха, а страхування рулету.
Шпинат беріть свіжий, не морожений — морожений уже віддав частину соку при розморожуванні, і контролювати його вологість важче. Якщо тільки морожений є — розморозьте повністю, віджимайте в кулаці, як білизну, поки руки не стомляться віджимати ще.
Яйця — основа конструкції, і тут важливо не кількість, а як збиваєте: однорідно, без грудок 
сиру, бо застиглий шматочок 
пармезану в тонкому шарі стане точкою розлому при згортанні. Пармезан додає солоності й глутамату, не замінюйте його просто 
сіллю — смак буде плаский, без глибини, яку дає витримана сироватка.
Мускатний 
горіх тут — не декорація, а давня звичка італійської кухні гасити "яєчний" запах, який з'являється при нагріванні білка. 
Розмарин — пряма протилежність: тримається довше за інші трави в духовці, не вигорає за одинадцять хвилин, тому саме його й беруть у випічку, а не базилік чи петрушку, які б просто спопеліли.
Мортаделу можна замінити шинкою — критерій простий: тонко нарізане м'ясо, яке лягає пластом, а не крихтами. Товста ковбаса чи сальямі порушить геометрію рулету, додасть товщину там, де потрібна гнучкість.
Сир — тут працює як клей і як волога одночасно. Коттедж-сир м'який, не тягучий, тримає форму без зайвої води. Грюєр чи фонтіна плавляться краще, дають тягучість у розрізі — якщо любите, щоб рулет "тягнувся" на шматочку, беріть саме їх. Едам, що з'являється в кроці 6 — трохи інший за характером: твердіший, менш плавкий, тому й кладеться пізніше, по шпинату, а не всередину яєчної маси.
Готовність яєчного шару перевіряйте не секундомиром, а дотиком: поверхня має пружинити під пальцем і не липнути, а не стати гумовою. Якщо тільки встигла схопитися — ще зарано, згортати буде нема чого, порветься. Перетримали — пересохла, і та ж сама проблема, тільки з іншого боку.
Дайте фрітаті охолонути перед начинкою не через примху, а тому, що гарячий шар — ще м'який, пластичний, і начинка продавить його наскрізь. Десять хвилин охолодження — не магічне число, а орієнтир, поки шар стане достатньо пружним, щоб тримати форму під вагою шинки і сиру.
Ще від Inès Lambert
·