Фото від ШІТорт із житнього хліба
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 5 од. Яйця
- 125 г Цукор
- 150 г житній хліб без насіння
- 100 г Фундук дрібно нарізані
- 2 ч. л. Розпушувач
- 1½ ст. л. Какао-порошок несолодке
- 2 ст. л. картопляний крохмаль
- 100 мл Варення
- 0.5 л вершки для збивання збиті до густоти
- 50 г Чорний шоколад грубо нарізаний
- 50 г Фундук грубо нарізані
Кроки
Відокремте яєчні білки від жовтків. Збийте білки до пишної піни з гострими піками й відкладіть.
Збийте цукор із жовтками до пишної світлої маси.
Натріть житній хліб на тертці або подрібніть у кухонному комбайні до дрібних крихт.
Змішайте крихти житнього хліба, фундук, розпушувач, какао-порошок та картопляний крохмаль, а потім вмішайте цю суміш у яєчну масу.
Спочатку вмішайте 1-2 ст. ложки збитих білків у тісто, а потім обережно вмішайте решту білків.
Застеліть дно рознімної форми діаметром близько 22 см пергаментом, змастіть боки маслом і викладіть тісто.
Випікайте в розігрітій духовці з конвекцією при 165°C протягом 45-50 хвилин, до готовності.
Дайте коржу повністю охолонути на решітці, а потім розріжте його на два коржі.
Покладіть нижній корж на тарілку і змастіть половиною смородинового варення.
Змастіть нижню сторону другого коржа рештою смородинового варення і покладіть зверху.
Змастіть рештою збитих вершків і посипте чорним шоколадом та фундуком.
Торт з житнього хліба — це родич горіхового бісквіту, тільки замість борошна тут хліб, перетертий на крихти. І це не економія заради економії, а правильна заміна: черствий житній хліб має ту саму роль, що борошно — зв'язати 
яйця і горіхи докупи, набрати вологу, дати структуру. А смак при цьому глибший, трохи кислуватий, темний — завдяки тій-таки житній скоринці й подовому духу хліба.
Вийде чи ні — вирішується на двох місцях. Перше: білки. Якщо не збити їх до гострих піків — тих, що стоять, а не лежать, — корж осяде і буде щільним млинцем замість повітряного. Друге: охолодження. Різати теплий корж на два — це його зламати. Нехай стоїть на решітці, доки не стане кімнатної температури наскрізь, а не тільки зверху.
Дехто каже — хліб у торті це якась воєнна економія, бідняцька вигадка. Ні, це не так. Горіхово-хлібні торти — стара середньоєвропейська традиція, і житній хліб обирали не тому, що іншого не було, а тому, що він густіший, ароматніший за білий, і менше «розбавляє» горіх 
какао-смаком.
Хліб беріть справді черствий, без насіння — насіння заважає перетертись у рівну крихту і потім стирчить із тіста грубими шматками. Свіжий хліб теж не годиться: він волохатий, у тертці скочується кульками замість крихти. Ідеальний варіант — підсохлий на два-три дні окраєць, той, який ви б інакше викинули. У цьому й весь сенс рецепту: не борошно, а те, що лежить у хлібниці.
Ліщинові горіхи дрібно нарізані йдуть у тісто для текстури, грубо нарізані — у прикрасу зверху, для хрусткого контрасту з м'яким кремом. Якщо ліщини немає — беріть будь-який горіх із власним смаком, а не нейтральний: волоський, мигдаль. Арахіс сюди не підходить, він перебиває какао своїм специфічним запахом.
Какао візьміть несолодке, а не гарячий 
шоколад у пакетику — там уже є 
цукор і крохмаль, і пропорції тіста попливуть. Крохмаль у складі — не випадковість, а той самий компонент, що тримає корж еластичним, не дає йому кришитися на зламі разом із хлібними крихтами.
Варення — будь-яке кисле, з вираженим смаком: вишневе, малинове, абрикосове. Солодке й прісне варення тут загубиться між шоколадом і 
вершками, стане просто липкою прошаркою без сенсу. Кислинка — те, що розрізає жирність крему і какао.
Вершки збивайте саме до густоти, яка тримає форму на лопатці, а не до масла — перезбиті вершки розшаровуються, і мастити корж стане неможливо. Якщо немає жирних вершків для збивання — цей торт краще не братися робити з легкими вершками для кави, вони осядуть за годину й потечуть.
Випікання за 165°C з конвекцією — це рівномірний обдув з усіх боків, корж пропікається без горбка посередині й без підгорілих країв. Без конвекції орієнтуйтесь не на час, а на ознаку: верх пружинить під пальцем і повертається назад, а не лишає вм'ятину. Дерев'яна шпичка — це вже крайній тест, якщо сумніваєтесь.
Ще від Lucas Moreau
·