Фото від ШІФритата зі спагеті
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 300 г Макарони
- 400 г Консервовані рублені томати
- 1 зубчик Часник
- 1 од. Моцарела
- 100 г Шинка
- 70 г Пармезан
- 2 од. Яйця
- 1 пучок Базилік
- Сіль за смаком
- Мускатний горіх за смаком
- Рослинна олія за смаком
- жменя Панірувальні сухарі
Кроки
Відварити спагеті до стану аль денте.
Паралельно приготувати томатний соус із часником і базиліком.
Коли паста охолоне, змішати її із соусом, моцарелою, шинкою, грана падано, яйцями, сіллю та мускатним горіхом.
Змастити антипригарну пательню олією, присипати дно панірувальними сухарами і викласти масу.
Готувати на середньому вогні, періодично потрушуючи пательню, щоб фритата не прилипала.
Перевернути фритату й готувати з іншого боку до золотистої скоринки.
Фритата зі 
спагеті — це не паста і не омлет, а спосіб дати вчорашнім макаронам друге життя так, щоб ніхто не здогадався, що вони вчорашні. Яйця тут не головна страва, а клей: вони зв'язують спагеті в один шар, який можна різати на шматки, як пиріг, а не їсти вилкою з тарілки.
Вийде чи ні — вирішується на двох моментах. Перший: паста має охолонути перед змішуванням з яйцями. Гаряча паста яйце зварить одразу на своїй поверхні грудочками, і маса не з'єднається в суцільний пласт — розвалиться при перевертанні. Другий момент: перевертання. Якщо дно не підхопилось скоринкою — фритата порветься навпіл, і ви отримаєте яєчню зі спагеті замість акуратного кружала.
Дехто каже — це просто омлет із макаронами, яєць можна й побільше, щоб трималось краще. Ні, бо два яйця на 300 г пасти — це не для того, щоб "схопити", а щоб не перетворити страву на запіканку з переважанням яйця. Тримає форму тут не кількість яйця, а те, що охолола паста вже липка сама по собі — крохмаль зробив свою справу, яйце лише довершує.
Спагеті варіть до аль денте і не доварюйте "на всякий випадок" — м'яка переварена паста при обсмажуванні перетвориться в кашу, і фритата втратить структуру, розсиплеться на волокна замість того, щоб тримати форму скибки.
Томатний соус із 
часником і 
базиліком тут не для соусу в класичному розумінні — це присмак і волога, яка не дає масі бути сухою. Якщо немає свіжого базиліка, сухий дасть зовсім інший, приглушений запах — краще тоді покласти трохи більше часнику, він і без трав витягне смак.
Моцарела плавиться і тягнеться, це її робота — тримати соковитість усередині, поки зовні йде скоринка. Якщо моцарели немає, будь-який м'який сир, що тягнеться при нагріванні, підійде — головне не брати твердий, він просто засохне грудками. Грана падано йде окремо від моцарели не випадково: твердий сир дає солоність і глутамат, тобто смак, а м'який — текстуру. Заміна — будь-який твердий сир тривалого визрівання без зайвої вологи, 
пармезан найближчий родич.
Шинка тут для соленого акценту й трохи жиру, без неї страва не постраждає критично — можна прибрати зовсім або замінити будь-яким в'яленим чи вареним м'ясом, яке є під рукою.
Два яйця на всю масу — це не помилка друку, а розрахунок на зв'язування, не на об'єм. Мускатний 
горіх кладіть зовсім трохи — він не для аромату сам по собі, а щоб підняти смак яйця і сиру, зробити їх глибшими, не додаючи своєї присутності напряму.
Панірувальні сухарі на дні пательні — не просто для хрусткості. Вони дають шар, який швидше підсихає і відстає від металу, тому фритата легше відходить при перевертанні і не прилипає. Якщо сухарів немає, тонкий шар манної крупи або навіть сухарів із тертого хліба виконає ту саму роботу. Перевертати краще одним рухом на тарілку і назад у пательню, а не ламаною спробою підняти лопаткою — тарілка тут замінює кришку, якою в такому прийомі традиційно підважують пласт цілим.
Ще від Inès Lambert
·