Фото від ШІСпагеті зі скумбрією, помідорами черрі та підсмаженим мигдалем
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 350 г Макарони можна цільнозернові
- 200 г Очищені помідори черрі
- 1 од. Шалот
- 2 ст. л. Оливкова олія
- Оливкова олія за смаком
- Орегано за смаком
- Петрушка за смаком
- 120 г Філе скумбрії
- 1/2 склянка Біле вино
- Пластівці чилі за смаком
- Сіль за смаком
- Мигдаль підсмажений, за смаком
Кроки
На великій антипригарній сковороді обсмажте тонко нарізаний шалот на 2 ст. л. оливкової олії
Додайте вимиті, обсушені й розрізані навпіл помідори черрі пакіно
Розкришіть перець чилі та додайте розім'яту скумбрію в олії, злийте олію з банки
Влийте біле вино і дайте йому випаруватися, продовжуючи готувати ще кілька хвилин, посипавши орегано й петрушкою та розкришивши підсмажений мигдаль
Відваріть спагеті до стану аль денте у великій кількості підсоленої води
Перекладіть спагеті у сковороду й обсмажте кілька секунд разом із соусом
Подавайте одразу
Швидка 
паста на вечір, коли риби хочеться, а стояти біля плити — ні. Скумбрія в 
олії — консервна, і це не компроміс, а сировина: риба вже приготована, просолена, просочена олією, вам лишається тільки розкрити банку і розкришити виделкою. Соус тут не варять годинами, а збирають за ті п'ятнадцять хвилин, поки вода закипає і спагеті доходять.
Вийде чи ні — залежить від одного моменту: 
вино має повністю википіти, перш ніж ви туди кинете макарони. Якщо спирт не піде — соус буде гірчити і тхнути сирим вином, і жодна риба це не витягне. А якщо випарувати з запасом — отримаєте концентровану рибно-томатну підливу, яка саме для того й варилась, щоб обліпити кожну спагетину.
Другий поворотний момент — не переварити рибу. Скумбрія в консерві вже готова, їй треба лише прогрітися і розпастись у соусі, а не кипіти й розвалюватись у воду. Тому вона йде в сковороду пізно і стоїть там недовго.
Шалот тут не для гостроти, а для солодкої основи: цибуля обсмажується на олії до м'якості й прозорості — вона має стати фоном, а не соло. Якщо шалоту немає, беріть звичайну цибулю, тільки менше і дрібніше наріжте: шалот солодший і м'якший, цибуля ріпчаста грубіша на смак, компенсуйте це часом на вогні.
Помідори черрі пакіно — це варіант саме дрібних щільних черрі, які не розвалюються у воду за секунду, а встигають дати сік і зберегти форму. Будь-які щільні стиглі помідори підійдуть, аби вони не були водянистими: головне — шкірка, що тримає форму, доки м'якуш усередині топиться в соус.
Скумбрія в олії — не та риба, яку беруть заради делікатності. Її беруть за жирність і сильний смак, який не губиться серед томату й вина. Олію з банки зливайте — вона вже віддала рибі смак, а зайва олія тільки розведе соус і зробить його масним без потреби. Якщо скумбрії немає, беріть тунця в олії — принцип той самий, тільки смак м'якший, менш «риб'ячий».
Біле сухе вино тут не для градусу, а для кислоти й аромату, який олія й томат самі не дають. Дехто каже — алкоголь у страві це зайве. Ні, тому що спирт википає, а те, що лишається — кислота й букет, які розкривають жир риби і солодкість помідора. Без вина можна обійтися, додавши трохи лимонного соку наприкінці, але це вже інша страва, трохи плоскіша.
Підсмажений 
мигдаль — це текстура, а не прикраса. Паста з риби та томату м'яка наскрізь, і без хрусткого елемента вона швидко набридає язику. Мигдаль підсмажте самі на сухій сковороді до золотавого кольору й горіхового запаху — перейде в рудий, і буде гірчити. Горіхів немає — підійде будь-який хрусткий горіх без вираженого власного аромату, що перебив би рибу: кедрові чи фундук, подрібнені так само грубо.
Спагеті варіть у воді, солоній як морська — це єдине мірило 
солі, яке не підведе, бо скільки солі «на смак» людина вгадує рідко. Al dente перевіряється зубом, а не секундоміром: тісто повинно пружинити, а не м'яко розпадатись. Останній крок — перекласти пасту прямо в сковороду з соусом і проварити разом кілька секунд: це не формальність, а спосіб, яким соус в'яжеться з крохмалем на поверхні спагеті й лягає на них, а не стікає на тарілку окремо.
Ще від Elena Rossetti
·